«Європейська інтеграція вишеградських країн: досвід реформ і уроки для України», — на цю тему дискутували в межах «круглого столу» провідні аналітики з Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини. Наші найближчі сусіди погодилися з українськими експертами, що країна готова до реформ, однак питання, чи вдасться нам їх зреалізувати, залишили відкритим.

Ліки від авторитарності

Експерт Реанімаційного пакета реформ з питань децентралізації влади Юрій Ганущак наголосив, що досвід країн Східної Європи нам потрібен з огляду на те, що в них вийшло. «Наш генералітет, еліта швидше довірятиме іноземцям, у яких щось вийшло, ніж розробкам вітчизняних експертів, які професійніші, враховують помилки, зроблені під час євроінтеграції країнами Вишеградської групи», — сказав він.

Саме тому Україна залучає до роботи іноземних експертів, які підтверджують те, що пропонують наші фахівці. Це Юрій Ганущак пояснює наявністю у країні не політичної, а державницької еліти, заточеної не на проведення реформ. Саме тому нині експертне середовище очікує на вихід еліти з громадянського суспільства, і цей процес вважатиме гарантією руху перетворень. Керівництву держави потрібно детально роз’ясняти людям суть реформ: не гаслами, а послідовними фактами, нехай навіть спочатку складними для розуміння. А ще слід знищувати рецидиви авторитаризму.

Директор фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» Ірина Бекешкіна оперувала оптимістичнішими фактами. Уже з 1 листопада євроінтеграція стала питанням внутрішньої, а не зовнішньої політики України. По-перше, поставлено крапку у виборі зовнішньої орієнтації з перспективою вступу до ЄС. По-друге, якщо раніше у суспільстві переважали західний та проросійський вектори розвитку як рівноправні, а до 2011-го альтернативою вважали вступ до Митного союзу, то нині проросійський вектор обвалився у свідомості українців.

«Для нас важливий досвід сусідів, які вийшли із соціалістичного табору і вступили в нове життя. У Польщі були такі самі, як і в нас, стартові позиції, у Словаччині — ще гірші. У цих країнах не було від самого початку дешевої нафти і газу. Україну посадили на голку дешевих енергоносіїв. Та хіба це їй допомогло?» — запитує фахівець.

Разом і батька легше бити

Країни Вишеградської групи змогли разом подолати головні блокади євроінтеграційного руху. Чи готові вони стати головними партнерами України, відповів заступник глави Місії посольства Угорщини Ласло Чаба Папа.

Прагнення України не повинні обмежуватися політичними елітами. «Не тільки євроінтеграція, а й євроатлантична співпраця. Слід говорити про національну безпеку, інтеграцію в НАТО. Це додаткова мета і наша, і ваша», — сказав він.

Загалом експерти вважають за головне розпочати перевтілення з реформування державного механізму, податкової, банківської, судової та правоохоронної систем. Вони погоджуються з українськими фахівцями, що перешкоди для проведення реформ — «низька ефективність держ?управління та координації політиками внутрішніх трансформацій». Акордом песимістичного називають тиск Росії, потужне лобі в межах ЄС, вплив на експертне середовище країн ЄС та пряму агресію проти нашої держави.

Президент Інституту громадських справ Григорій Мєсєжніков порадив нашій країні розпочати із суспільного управління, децентралізації та регіоналізації. «Виживання України як незалежної держави має ключове значення. Словаччина для України — цікавий приклад для здійснення реформ, бо вона на першому етапі підключення до ЄС сама себе дискваліфікувала через внутрішні проблеми. До 1998 року в нас часто порушували принципи правової держави, зокрема й права нац?меншин. Завдяки мобілізації демократичних сил нам вдалося ситуацію переламати», — сказав він.

Словаччина створила широку політичну та проєвропейську коаліцію, умови для відновлення відставання. І вже в 2002 році почався прогрес. Експерт переконаний: за сприятливих умов для реформування Україна зможе швидко завершити процес євроінтеграції.