Про здобутки й перспективи з огляду на 100 днів роботи уряду представникам ЗМІ розповів учора міністр інформаційної політики Юрій Стець. У прес-центрі Будинку уряду він узагальнив напрацювання свого відомства й анонсував швидкі та амбітні зміни у сфері вітчизняного інформаційного простору.

Прес-офіцери проходять спеціалізований тренінг. Фото УНIAН

Першим нововведенням має стати іномовний канал Ukrainian Tomorrow (це своєрідний ляпас Russia Today). Запустивши проект (орієнтовно за місяць) Міністерство інформаційної політики планує об’єктивно інформувати 20 мільйонів українців по всьому світу та близько 100 мільйонів осіб, які володіють російською мовою. Мовлення здійснюватимуть здебільшого англійською, російською та українською мовами. Про те, що Крим — це Україна, світ пам’ятатиме також. Програму з однойменною назвою, як і окремі медіа-продукти кримськотатарською мовою, створюватимуть обізнані з проблемою російської анексії півострова фахівці.

Згодом з’явиться й військовий телеканал. Його фінансуватиме Державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба «УТР». Згідно з дорученням Президента за два місяці канал Збройних сил України потрібно вже запустити в ефір.

Брак часу не вплине й на розробку до травня концепції інформаційної безпеки нашої країни. А питанням руба в межах проекту «Відкрита влада» стане налагодження процесу надання правдивої інформації від центральних органів влади та відомств, які мають стосунок до АТО. «Довіра до влади 0, мінус 1. Маємо великі проблеми з відкритістю і доступом до міністрів, до голів ОДА. Ми будемо безжалісні до колег», — додав він.

До речі, Юрій Стець наголосив, що на проведення інформаційної політики очолюване ним відомство коштів від держави не бере. Працівники міністерства свідомо пішли на безоплатну роботу. А офіційний сайт міністерства розробляли волонтери — невдовзі функціонуватиме і його кримськотатарська версія.

«Великий шлях саботажу з відновлення українських телеканалів і радіостанцій у зоні конфлікту минув. Цього тижня створено урядову комісію, до якої увійшли представники Мінфіну, Нацради з питань телебачення і радіомовлення, СБУ, МВС. Олександр Бригинець відповідатиме за Донецьку область, а радник міністра оборони Ганна Коваленко — за Луганську. Функція комісії — відновити мовлення та розповсюдження сигналу на території «ДНР» і «ЛНР», — резюмував міністр, додавши, що днями на тимчасово непідконтрольній Україні території ближче до Донецька наші сигнали таки з’являться.

Радник міністра оборони Тетяна Попова розповіла про роботу журналістів у зоні АТО. Якщо перед новим роком оборонне відомство надало представникам ЗМІ 1370 прес-карт для роботи «на спекотному сході», то тепер їх кількість зросла до 1600. До уваги в міністерстві беруть три моменти: прискорення отримання прес-карт, швидке проходження блок-постів, ідентифікація та співпраця з військовими.

Цього тижня Військовий інститут КНУ ім. Т. Г. Шевченка провів спеціальний тренінг для профільних акул пера. У зоні АТО вони працюватимуть вже з фотоапаратами та відеокамерами, тож розширюватимуть інформаційні потоки. «ДНР» і «ЛНР» вже давно на передовій мали таких журналістів — 40 місць створили. На першому етапі ми відправимо до 30 осіб. Забезпечимо їх камерами, координацією з військовими телеканалами», — сказала Тетяна Попова. За зразок узято напрацювання експертів, які обізнані з воєнними діями у В’єтнамі та Іраку. А ще планується надати доступ військовим журналістам до передової. Відповідний наказ уже чекає на підпис міністра оборони Степана Полторака.

Юрій Стець прагне убезпечити представників ЗМІ від безпосередньої участі у протистояннях, мовляв, місце журналіста на війні не з автоматом у руках, а з відеокамерою та фотоапаратом, однак дехто з наших хлопців відмовилися від такого полегшення.