Серед володарів Нобелівської премії з літератури в різні роки були Редьярд Кіплінг, Моріс Метерлінк, Рабіндранат Тагор, Кнут Гамсун, Томас Манн, Джон Голсуорсі, Ернест Гемінгвей, Габріель Гарсіа Маркес, Вільям Голдінг, Гарольд Пінтер, Орхан Памук, Доріс Лессінг, Іван Бунін, Борис Пастернак, Михайло Шолохов і навіть Вінстон Черчілль за свої пристрасні філіппіки. 

Торік володарем цієї престижної нагороди став письменник з Китаю Мо Янь. Він досить несподівано для непосвячених обійшов у списку претендентів всесвітньо відомого японського прозаїка Харукі Муракамі.  Ну вже цьогоріч Муракамі мають визнати — чи ж є гідніші за цього письменника, перекладача, есеїста? —  така була поширена думка. Однак не так сталося, як гадалося.

Нобелівському комітету заборонено оголошувати претендентів до початку засідання членів комісії з вибору та оприлюднення лауреата.  Чутки ж про імена головних кандидатів ходили в  письменницьких колах і блогосфері задовго до оголошення. Ба більше,  букмекерські контори активно  приймали  ставки на те, хто стане наступним лауреатом Нобелівської премії .

Так-от Еліс Мунро — автор коротких розповідей з Канади — була у букмекерів лише п’ятою. Проте лаври дісталися саме їй. В активі 82-річної письменниці — Букерівська та три премії канадського генерал-губернатора. За двадцять вісім років письменницької діяльності Еліс Мунро опублікувала один роман — «Життя дівчат і жінок» — і  сім збірок оповідань.

Розповіді Еліс Мунро публікуються в престижних журналах, таких як «The New Yorker», «The Paris Review» і «Atlantic Monthly». Історії, розказані нею, адаптовані для радіо і кіно. Фільм-адаптація «Хлопчики і дівчатка»  в 1986 році отримав премію «Оскар» як кращий короткометражний фільм.

Зазначимо, що серед номінантів значився і  виходець з України  Ілля Камінський, одесит, який давно живе у США, викладає літературу в Університеті Сан-Дієго, пише  поезії англійською, та не вважає себе американським поетом.