Роман КИРЕЙ,
«Урядовий кур’єр»

Як сьогодні відпочиває молодь? Часто спостерігаю, як на подвір’ї сусідньої школи збираються учорашні учні. Очевидно, у кожного з них є потреба в звичному спілкуванні. Сівши на приступку, юнаки та дівчата погомонять про те, про се, почастують однин одного пивом чи цигарками та й розійдуться. Хтось витрачає енергію та здоров’я вечорами у кафе за алкогольними напоями. Хтось — біля комп’ютерних забав.

Ескізи майбутнього хабу, як вважають у департаменті освіти та гуманітарної політики міськвиконкому обов’язково перетворяться в реальність. Фото з сайту zmi.ck.ua

Не можна сказати, що, приміром, у Черкасах зовсім немає чим зайнятися. Багато хто дружить із фізкультурою та спортом. Набережна Дніпра вечорами та й удень заповнена молодими і не зовсім юними спортсменами. Працюють тренажерні та фітнес-зали. У місті діє чимало різноманітних мистецьких гуртків — хореографічні й вокальні, музичні, художні й театральні. Звісно, є й книгозбірні. Та чи ваблять вони до себе, чи стали тим домом, який радісно прийме їх у свої обійми, і не просто видасть потрібну книгу, а запросить до дискусії, до роздумів над тим чи іншим явищем?

Жити — значить розвиватися. Про це якось заявив мій 18-річний син. Я, звичайно, обома руками його підтримав. Але де розвиватися? Чимало молоді виїжджає нині за кордон. Кажуть, що саме там є більше можливостей для розвитку. А як би хотілося, щоб колишній школяр чи студент мали стимул залишитися в рідному містечку, а не рвонути у мегаполіс чи взагалі за кордон, бо мають для цього певні мотиви.

А все починається з простого спілкування. У неформальній обстановці, зі знайомими людьми, друзями. А якщо перенести бесіди з лавочок чи застіль у інший простір, де можна почути аргументовану відповідь на свою пропозицію, висловити заперечення. Не завжди у вуличному спілкуванні є резон викладатися в міркуваннях, щось доводити. А якщо прийде визнаний авторитет, цікава людина, з якою є про що поговорити? Часом погляд збоку на твою проблему стає вирішальним.

Саме так міркували в міському департаменті освіти та гуманітарної політики, плануючи відкрити на базі бібліотеки Лесі Українки національно-патріотичний хаб. І хай розроблення проєктної документації дещо затяглося, проте нині ремонт приміщення триває. На черзі — облаштування простору.

Як вважає директор згаданого департаменту Сергій Воронов, роботи з оновлення фасаду, даху та інших зовнішніх робіт вдасться завершити до кінця року. Для цього є всі можливості й необхідні кошти. Потім приступлять до розроблення нового зонування, створення привабливої актової зали.

— Хочеться зробити так, щоб це була не просто бібліотека, а зі смаком оформлений простір для розвитку сучасної молоді. Тут хлопці та дівчата зможуть з користю для себе проводити вільний час, — поділився намірами Сергій Воронов.

Відповідно до ескізу, бібліотека має перетворитися на привабливий простір із гарним інтер’єром, яскравими, зручними меблями. Там створять місця для читання та проведення дозвілля, а також осучаснять читальний зал.
Заклад має стати сучасним простором для реалізації прогресивних патріотичних проєктів та ідей для черкаської молоді. У цьому переконані в міськвиконкомі. З іншого боку, такий підхід, коли традиційні бібліотеки перетворюються на сучасні науково-творчі й ресурсні центри, є запорукою збереження бібліотечної системи.