На кожен ворожий танк знайдеться наш «Скіф»

Коли після тривалого очікування вони бачать на моніторі ворожу ціль, думки воїнів стають сконцентрованими, рухи — чіткими, а дії — злагодженими. Це нагорода за години, проведені на позиції. Адже розрахунки протитанкових ракетних комплексів уміють вичікувати ворожу техніку так само, як і снайпери. Витримка, терпіння, влучність, уміння приховано висуватися на позиції та ефективно їх маскувати — ці риси притаманні і снайперам, і протитанкістам.

Та цілі в них різні. Останні більше полюють на велику здобич, яка коштує російським агресорам сотні тисяч і навіть мільйони доларів. Хоч у разі виявлення живої сили ворога вони передають її координати до своїх артилеристів. А далі — справа техніки, і жива сила стає трохи неживою. 

«Вистежувати ворога доводиться іноді не одну добу й у будь-яку погоду, — розповідає боєць протитанкового підрозділу, позивний «Лисий», однієї із бригад Десантно-штурмових військ Збройних сил України, яка визволяє південь України від російських окупантів. — Наш ворог сильний, хитрий і підступний, уразити ціль вдається не завжди з першого пострілу. Та коли це здійснено, окупанти ще довго бояться висунути носа. Бо знають: «Скіфи», «Корсари», «Стугни» (та й старі, але випробувані «Фаготи» також не пасуть задніх у цій святій справі) полюють на них із кожної посадки, і на їхню появу постійно чекають. Щоб перетворити на металобрухт і органічні добрива». 

Михайло ЮРЧЕНКО
для «Урядового кур’єра»