Експерти підрахували, що дев’ять органів державної влади захищають суспільну мораль. Вирізняється серед них Національна комісія з питань захисту суспільної моралі. На прес-конференції представники медіа-організацій зазначили журналістам, що цей орган не знайшов владних повноважень, які б реалізовував, тому дублював інші. А ще, каже представник Інституту медіа-права Тарас Шевченко, Нацкомісія виконує функції цензора, бо друкування книг без її дозволу заборонено.

Цю тему громадськість порушувала неодноразово. І от знову, на порозі медіа-реформ, представники громадських організацій, в тому числі й Національної спілки журналістів, закликали Верховну Раду вжити рішучих заходів і ліквідувати Нацкомісію з питань моралі.

Зробити це рекомендувала Україні і Рада Європи, також такий пункт внесено в Указ Президента «Про затвердження плану заходів з виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи». Відповідний законопроект було погоджено Мін’юстом та передано у Кабмін.

У свою чергу ініціатори зустрічі звернули увагу журналістів на те, що аналіз рішень Нацкомісії, оприлюднених на сайті цієї установи, свідчить про брак системного підходу в її роботі та суттєві недоліки, які полягають у некоректній кваліфікації інформаційних матеріалів. Десятки її рішень містять ознаки надмірного обмеження свободи слова або навпаки — недостатньо повну оцінку рівня зловживання нею. Крім того, Нацкомісія нерідко надає висновки, що суперечать позиції спеціалізованих органів і експертів, внаслідок чого виникає правова плутанина й судові скарги. Все це матиме для України надзвичайно високі репутаційні ризики в разі покладення на Нацкомісію з питань захисту суспільної моралі функцій з протидії інформаційній агресії.

До речі, річний бюджет цієї організації становить понад 4 млн грн. У час, коли вся країна збирає гроші на забезпечення воїнів АТО та лікування поранених, неприпустимо витрачати такі шалені кошти з державного бюджету на утримання органу, діяльність якого викликає величезні сумніви.