Олена ІВАШКО,
«Урядовий кур’єр»

Майже 60 вчених з України, Польщі, Росії та Швейцарії взяли участь у ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Ольвійський форум. Пам’яті В. В. Крапівіної», яку присвятили 150-річчю дослідження давньогрецької пам’ятки. Попередниками цієї конференції можна вважати зібрання археологів, що проводилися в Ольвійському заповіднику у 1991-му році, в Миколаєві у 1994 та 1996-му роках, в Києві – у 2001-му році. Усі вони відбулися завдяки енергії, наполегливості та міжнародному авторитету відомого археолога, кандидата історичних наук, багаторічного керівника Ольвійської експедиції Валентини Володимирівни Крапівіної, яка пішла з життя п’ять років тому.

Наукове життя Валентини Крапівіної було пов’язане з Миколаєвом, у першу чергу, з Ольвією, а коло наукових інтересів охоплювало все Північне Причорномор’я, що стало основою професіоналізму дослідниці, високого рівня її робіт, які залишаються взірцем архіологічних досліджень. Вона є автором 214 наукових робіт з античної археології, серед яких три фундаментальні монографії. Ольвія стала справою життя Валентини Крапівіної. Протягом восьми років вона добивалася, аби ця пам’ятка здобула статус Національного історико-археологічного заповідника. Попри труднощі та перепони їй це вдалося. Тож нині її учні та колеги згадують неоціненний внесок дослідниці та присвячують їй свої праці.

Робота на конференції здійснювалася в шести напрямках. Організатори свідомо не створювали тематичні секції, оскільки хронологічні рамки (з періоду пізньої бронзи аж до римського періоду включно) широкі, а доповіді цікавили всіх учасників форуму. Такий порядок дав змогу учасникам не пропустити жодної доповіді. З ґрунтовними доповідями, присвяченими найактуальнішим проблемам сучасної археології виступили 14 докторів наук, а 17 кандидатів історичних наук представили майже всі виші та наукові установи України. Розповіді супроводжувалися відео презентаціями матеріалів польових досліджень поселень на острові Березань, Ольвії та інших археологічних пам’яток.

З великою зацікавленістю учасники прослухали, наприклад, доповідь Галини Пашкевич «Палеоетноботанічні дослідження Північного Причорномор’я», Аскольда Іванчика «Поліси та царська влада на Боспорі епохи Спартокидів», Тетяни Самойлової «Основні принципи музеєфікації багатошарових античних пам’ятників на прикладі античної Тіри». Засідання супроводжувалися жвавим обговоренням найбільш актуальних проблем у справі вивчення та збереження археологічних об’єктів. Крім того форум став майданчиком, на якому було представлено наукову молодь: аспірантів, магістрантів та здобувачів наукових ступенів. А завершила роботу наукового форуму захоплююча екскурсія на стародавнє городище «Дикий Сад», що знаходиться в центрі Миколаєва.

Організаторами форуму виступили Міністерство освіти і науки України, Інститут археології НАН України, Миколаївський національний університет ім. .В. О. Сухомлинського, Миколаївський обласний краєзнавчий музей, Національний історико-археологічний заповідник «Ольвія» та родина Крапівіних.