Ви звернули увагу — часто ступінь готовності посадовців до євроінтеграції вимірюється вмінням експлуатувати тему для пропаганди власної персони? На словах вони — леви, які готові день і ніч боротися за впровадження євростандартів. А ось конкретною роботою займатись не поспішають. Вкотре це підтвердило експертне опитування щодо енергоефективної політики в рамках проекту «Стандарт пасивної будівлі — проект для правильної школи». Здійснює його організація «Глобальна синергія» за підтримки Фонду «Відродження».

Його координатор Ольга Квашук зазначила, що головна вигода України від асоціації в ЄС — впровадження реформ, які вже діють там. У цьому плані наша держава взяла на себе певні зобов’язання.

Тим часом результати соціологічного дослідження щодо енергоефективної політики в Україні та введення стандарту «пасивної будівлі» показують незадовільний стан справ у цій сфері.

Економічна криза, залежність України від російської ціни на газ, здавалося б, мали активізувати посадовців щодо впровадження прогресивного досвіду енергозбереження та енергоефективності. На жаль, опитування засвідчило, що понад третина чиновників  навіть не цікавляться цими проблемами.

Перешкодою на шляху до «пасивної будівлі» є завищена вартість робіт, послуговування старими технологіями, нерозуміння змісту реформування у будівництві освітянських закладів. Діє й такий стереотип: треба використати коштів на енергоносії не менше, ніж торік, щоб на наступний не урізали фінансування. Експерти звертають увагу й на те, що головним чинником для чиновника здебільшого є бажання отримати максимальний відкат.

Як зауважив керівник групи експертів Сергій Шевченко, багато чиновників не орієнтуються на загальнолюдські цінності, а прагнуть використати ситуацію у власних інтересах. Коригування ставлення чиновництва до європейського стандарту значною мірою залежить від активної позиції мас-медіа. Головним кільцем, потягнувши за яке, можна змінити їхнє ставлення до європейського стандарту, є законодавче забезпечення механізму поєднання інтересів місцевого керівництва, керівництва шкіл та виробників обладнання.

Директор благодійної організації «Глобальна синергія» Оксана Фірсова зазначає: «Школи є одними з найбільш енергозатратних будівель. На балансі органів місцевого самоврядування нині понад 19 тисяч шкіл, з яких 60% — старий фонд. Це стає непосильним тягарем для окремих місцевих бюджетів (в середньому в межах 400—600 тисяч гривень на рік за енергоносії для однієї школи). Запровадження стандарту «пасивної будівлі» дасть змогу зменшити енергоспоживання до 90%. Тож це економічно вигідно для муніципалітету, територіальної громади. Інший важливий аспект: через запровадження стандарту пасивної будівлі для навчальних закладів ми можемо створити безпечні для здоров’я дітей умови навчання в школі».

Найпершим кроком у цій ситуації є ініціювання внесення змін у відповідні нормативно-правові акти, що мають імперативну складову. Далі — громадський контроль спільно з владою над реконструкцією старих шкільних приміщень і будівництвом нових шкіл, запровадження енергоефективних стандартів.

ДОВІДКА «УК» 

Пасивна будівля — школа, де енергоносіїв використовується у 10-12 разів менше, ніж тепер. Більшість їх генеруються пасивно через вентиляцію, використання сонця тощо. При цьому заощаджуються не лише кошти й енергоресурси. Головне — гарантується безпека здоров’я школярів.