Столичні втрати історичних пам’яток за останні двадцять років можна прирівняти до збитків, завданих Другою світовою війною. Констатує це не лише українська громадськість. Відлуння гучних скандалів почули у всьому світі. Не зупинило руйнівників вітчизняних цінностей світового значення навіть попередження ООН, що в разі неприпинення будівництва в зоні Софійського собору його буде вилучено зі списку пам’яток усього людства.

На всіх рівнях у державі чути голоси про бажання євроінтеграції, але водночас національні цінності нищать і грабують по-варварськи. То де ж єдність слова і діла? Прикладом її відсутності є багатостраждальна доля території біля фундаменту Десятинної церкви. Спотворити історичну пам’ятку взялися не хто-небудь, а представники церкви, яким на святому місці дуже потрібен офісний центр.

Громадськість міста вже не один рік бореться проти його зведення.

— Ми не лише ламали там огорожу, яку охороняла міліція, — каже дослідник історії старого Києва Ольга Козловська, — а й зверталися із запитами щодо дикого свавілля до органів влади. З-поміж формальних відповідей була й така від міської влади: проектну документацію не погоджували, дозвіл на будівництво не видавали. То куди ж дивилася весь час прокуратура?

— Коли розпочалися події на столичному Майдані, — продовжує мистецтвознавець Михайло Дехтярьов, — перелякані чиновники від архітектури підписали з представниками громадських організацій меморандум, в якому погодилися переглянути деякі рішення щодо будівництва в історичній частині міста. Переляк минув, і будівництво відновили. Це там, де законом навіть копати заборонено. Тому ми вкотре вимагаємо торжества здорового глузду і відшкодування завданих збитків тими, хто понівечив історичну частину міста.

Від автора. Чи почує влада міста громадськість? Адже йдеться не лише про один конкретний випадок. Руйнується Андріївська церква, спотворюють Андріївський узвіз… Перелік історичних пам’яток, які люди без пам’яті можуть знищити, дуже великий. Додайте сюди й знищення мережі культурних закладів у центрі міста. Столицю роблять бездуховною. І коли сьогодні чути голоси, що для відновлення її привабливості слід вивчати досвід Європи та Америки, мабуть, не з цього слід розпочинати. Треба наводити елементарний порядок, дотримуватися законів, не потурати грабіжникам, які крадуть у народу його історичні надбання. Все це має забезпечити новообрана міська рада. Совість і порядність повинні бути в основі рішень і дій. То який ще потрібен Майдан, аби чиновників не лише налякати, а й змусити виконувати свої обов’язки?!