У лісовому регіоні нині  понад вісім сотень суб’єктів підприємництва, що займаються переробкою деревини. Однак на відміну від державних лісгоспів, які чесно сплачують податки та платежі до державних цільових фондів, далеко не всі з них мають бажання регулярно і в належних співвідношеннях поповнювати скарбницю частиною заробленого. А те, що в області працюють ще сотні незареєстрованих пилорам, голова Волинської обласної державної адміністрації Володимир Гунчик узагалі назвав ганьбою краю.

Здавалося б, що заважає взяти на облік тих, хто переробляє на бруси, дошки, пелети законно чи незаконно придбану деревину? Доручи сільраді  зібрати відповідні відомості та з’ясуй у енергетиків, хто скільки накрутив електроенергії — і матимеш відповідь. Але не завжди шлях до неї такий простий.

— Пилорами ставлять на приватних територіях, куди без дозволу господаря заходити нам, лісівникам, — зась! — розповів про один із нюансів цієї роботи начальник Волинського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Мазурик. — От і виходить: ми прослідкували шлях самовільно зрубаної деревини від пенька в лісі до воріт конкретної садиби, а далі можемо лише питати в господаря дозволу зайти. Зазвичай його не отримуємо. А поки приїде викликана на місце події оперативна група з райвідділу внутрішніх справ, речові докази правопорушення знищують.

До того ж вкрадену деревину найчастіше розпилюють і реалізовують за документами на сортимент, який вони придбали легально. І таким чином цей кругообіг сосен і дубів може повторюватися неодноразово. А при появі контролюючих органів пилорами відразу вимикають, господар зникає, робітники — розбігаються чи роблять вигляд, що «прийшли подивитися». І тільки теплі двигуни свідчать: щойно вони працювали.

Не має бажання залучати широкі кола громадськості й навести нарешті порядок з переробкою самовільно зрубаного лісу і громадська рада, що з’явилася в управлінні лісового та мисливського господарства після останнього Майдану. Адже більшість її членів також певною мірою пов’язані з переробкою деревини…

Звісно, екологи, податківці, лісівники шукають управу і на недобросовісних переробників, тих, хто спеціалізується на самовільних рубках лісу. Але — не завжди успішно. В області ширяться чутки, що за кожною проблемною пилорамою хтось стоїть.

На користь переробників-приватників, які не квапляться ділитися з державою доходами, і мораторій на перевірки малого бізнесу. Тому контролюючі органи зі зв’язаними руками змушені лише констатувати: на Волині зі 177 підприємців—фізичних осіб, котрі експортують  деревину та вироби з неї, 117 декларують відсутність найманих працівників, а 11 виплачують зарплату, меншу за визначену законодавством мінімальну.

— Упродовж року з Волині підприємці-експортери вивезли за кордон деревини та виробів з неї на 140,6 мільйона гривень. Важко уявити, як такі обсяги більшість експортерів забезпечили без жодного найманого працівника, — зауважив начальник Головного управління Державної фіскальної служби у Волинській області Віталій Чуй. — Органи ДФС повідомили: волинські підприємці-експортери лісу в 2014 році сплатили 1,2 мільйона гривень єдиного податку, 370 тисяч гривень ПДФО від підприємницької діяльності та 355 тисяч гривень ПДФО з найманих працівників.

Заробіток на державному ресурсі, яким є деревина, немалий. А віддача від нього — мізерна. Адже кожен четвертий бізнесмен мінімізує сплату податків, застосовуючи ІІ групу спрощеної системи оподаткування.

У Головному управлінні ДФС Волинської області рекомендують представникам бізнесу планувати свою діяльність з обов’язковим врахуванням інтересів територіальних громад і працювати лише у правовому полі. Саме — рекомендують. А що ще можна робити зі зв’язаними руками?