Цьогорічна осінь для хліборобів краю доволі напружена: якщо торік під озимину було відведено 180 тисяч гектарів, то зараз — 205.

Як аргументує таку статистику директор Департаменту агропромислового розвитку Сумської ОДА  Володимир Івченко, для аграріїв основне — гарантувати продовольчу безпеку регіону. До того ж завдяки розширенню площ господарства матимуть змогу гарантовано поправити власну економіку навіть попри те, що останнім часом подорожчали як пально-мастильні матеріали, так і насіння, мінеральні добрива тощо.

За словами головного аграрія Сумщини, вже сьогодні очевидно, що особливу ціну має й матиме головний хліб — озима пшениця. Тож порівняно з минулим роком площу під нею розширено до 191 тисячі гектарів, або на 22 тисячі більше.

Утім, плюси будуть і для жита, ячменю, власне, всіх без винятку культур. Створивши необхідні запаси матеріально-технічних ресурсів, область швидкими темпами наближається до посівного фінішу. Станом на 1 жовтня було засіяно 80 відсотків планової площі.

Суттєво, що насіння лягає у вологий грунт. Рясні опади, які пройшли на початку другої вересневої декади, додали не тільки вологи ріллі, а й оптимізму хліборобам. 

Сільськогосподарське товариство «Перемога» Лебединського району — серед стабільних лідерів за врожайністю озимих культур і насамперед пшениці. Нинішнього року на круг тут намолотили 57 центнерів зерна високої хлібопекарської якості.

Як зауважує багаторічний і незмінний керівник «Перемоги» Анатолій Онайко, ставка саме на цю культуру цілком умотивована і виправдана. Впродовж останніх років під неї відводять від 500 до 600 гектарів, одержуючи вагомі валові збори зерна і гарантуючи економічну міць господарства.

Ось і цьогорічної осені тут швидко та якісно провели посівну. Якраз перед другою Пречистою повністю завершили роботу, а вже вночі пішов дощ — і не вщухав кілька днів. Тобто сама природа допомогла хліборобам.

До речі, як і трудівникам товариства з додатковою відповідальністю «Маяк» Тростянецького району, що по сусідству з Лебединським. Тут також роблять ставку на озиму пшеницю, під яку нинішнього року відвели 1100 гектарів, або на 300 більше, ніж минулого року.

  За словами голови правління товариства Василя Мельника, подорожчання пально-мастильних матеріалів, насіння, мінеральних добрив суттєво не вплинуло на ситуацію, хоча й змусило викладати з селянської казни додаткові кошти.

Однак витрати неодмінно компенсуються наступного року, адже зараз накреслилася стійка тенденція до подорожчання зерна. Цими днями, наприклад, за тонну дають, залежно від якості, від 1900 до 2600 гривень. Тож у «Маяку» поки що не поспішають з реалізацією недавно зібраного врожаю.

Як підсумовує Володимир Івченко, загалом Сумщина впорається із сівбою до 10 жовтня, хоча низка південних районів — дещо раніше. Тобто вклавшись у сприятливі агротехнічні строки і забезпечивши високу якість польових робіт, аграрії запрограмували високий урожай наступного року. Перші дружні зелені сходи, що вже з’явилися, підтверджують таку впевненість.