Цього дня Церква згадує зачаття праведною Ганною Пресвятої Богородиці, нагадує Укрінформ.

За біблійними переказами, батьки Пресвятої Діви Йоаким і Анна впродовж майже 50 років були бездітними. В юдеїв відсутність дітей у сім’ї сприймалася як покара Господа за гріхи і свідчила про неправедне життя подружжя. На бездітних дивилися з відвертим презирством і погордою. Це було важке випробування, передусім морального характеру.

Втім, згодом святі Йоаким і Анна стали батьками, народивши Марію – майбутню Богородицю, святу Заступницю всіх християн. Цим святом Церква вказує, що промисел Божий починає діяти не з народження людини, а набагато раніше…

У народі цей день називали просто – «Ганни». З Ганниного дня українці активно готувалися до Різдва – прибирали оселі й посилено годували свиней, щоб мати до свят свіжину. На Закарпатті не пряли, особливо ті, в кого часто боліла голова.

На Ганни молодиці при надії, або як їх ще називали «не порожні» мусили обов’язково постувати (в інші дні дозволялося їсти скоромне), не лихословити, не сваритися ні з ким, а ще уникати людей убогих, з різними болячками (тобто людей з обмеженими фізичними можливостями). Натомість бажано було дивитися на сніг, небо, вогонь і воду. Все це робилося задля дитяти – щоби воно народилося гарненьким, розумненьким і мало добру вдачу.

Підмічали погоду: «Яка Ганка до полудня, така зима до кінця грудня», «Яка Ганна до ніченьки, така зима до весноньки».