Цього року делегація підприємців із Тернополя побувала в іспанському місті-побратимі Мурсія. Були зустрічі з представниками місцевої влади, українською діаспорою. Як дарунок тамтешньому музею європейського нетрадиційного мистецтва тернополяни передали твір «Голуб миру» Сергія Кузнецова. Іспанцям цей витвір сподобався, й вони запропонували відкрити в їхньому рідному місті виставку-продаж робіт пана Сергія. Половину зібраних у такий спосіб коштів митець має намір перерахувати на потреби бійців АТО.

Сергій Вікторович за професією токар-револьверник. Щоправда, цей фах не оволодів його серцем. Тож ким лише не працював: і охоронцем, і вантажником, і ювеліром. Лише творчості завжди залишався відданим. Витвори його рук і фантазії тернополяни можуть бачити просто на вулиці чи на подвір’ї ресторанів «Ковчег» і «Старий млин». У «Старому млині» подбали про кількамісячну виставку робіт Сергія Кузнецова. Експонати тут можна не лише оглянути, а й помацати руками чи сісти за кермо диво-машини, мотоцикла, чого не дозволять на жодному вернісажі.

Не хвилюється пан Сергій, що хтось може відламати якусь деталь, запевняє: полагодить. Головне ж у тому, що нині  багатьом з нас «не вистачає наочності, цікавих речей, до яких могли б доторкнутися». І своїми роботами митець хоче «розрухати людей», щоб не сиділи вони за комп’ютерами та біля екранів телевізорів, а спробували робити щось власноруч.   

Сергієва творчість багатогранна, із представленням різних видів мистецтва і стилів. Але їх об’єднує дивовижа, вигадка, захоплення іншими світами-цивілізаціями. Автор переконаний: фантастика — «такий напрям, де брешуть якнайменше».

Сергій Кузнецов знайомить з «роботосімейством Стьопи». Фото автора

Ще 17 років тому створив аквареллю в коміксах цілу міжпланетно-галактичну сагу про самим вигадані позаземні цивілізації.

Сюжети його живописних і графічних картин теж здебільшого пересипані історичними і фантастичними героями, подіями, образами.

Також почав втілювати у життя черговий творчий задум: певні роботи Леонардо да Вінчі виконати в стилі стімпанк. Кажуть, що в Україні в цьому підвиді фантастики працюють лише троє митців, один з яких — Сергій Кузнецов із Тернополя. 

Стімпанк у Сергія Вікторовича, так би мовити, ходить разом з іще одним творчим напрямом — джанк-артом, що в перекладі означає «сміттєве мистецтво». Саме з металобрухту та іншого непотребу Сергій Кузнецов створив уже чимало прекрасних робіт. Захопився цим стилем років зо шість тому. Один знайомий привіз йому кілька списаних комп’ютерів і ще різні старі речі. Розібрав їх. І незабаром з них завдяки Сергієвим золотим рукам і творчій фантазії з’явився перший робот. Каже, щоб було веселіше, назвав його Стьопою. А за деякий час у Стьопину холостяцьку долю увійшла супутниця Зоя, а там поповнив роботосімейство маленький Лобзик. На прогулянку «ходять» із  собачкою.

Зелених чоловічків також змайстрував. Але на виставці під одним з них зробив істотне уточнення: «Зелені чоловічки на вигляд такі, а у Криму — то окупанти». Під новий  рік у середмісті Тернополя неподалік головної ялинки краю виставили на п’єдесталі скульптуру Сергія  Кузнецова «Укроєвропейська кіберкоза «Бендерівка Б-2015». Згодом вона вилізла на велику кам’яну брилу на подвір’ї ресторану «Ковчег». А за кількасот метрів від неї постав великий годинник під старовинний. Його виготовив пан Сергій з металевого брухту.

Спочатку всіх своїх металевих роботів, динозаврів, іншу «живність» Сергій Кузнецов тримав на власному подвір’ї. Тепер деякі з них, як і інші витвори, стоять біля ресторанів «Ковчег» і «Старий млин». Із власником цих ресторацій Михайлом Гросуляком Сергій Вікторович почав співпрацювати два роки тому. Коли вперше пан Михайло побачив Сергієві роботи, то був вражений «іншим баченням світу».

Має Сергій Кузнецов сентимент і до творення автомашин, байків. Усе почалося з того, що попросив у Михайла Гросуляка віз. Колеса від підводи використав для диво-автівки. А там з’явився ще один легковик — назвав  «Патріотом», адже російські агресори вже почали топтати українську землю. Стара діжка з-під вина стала основою підводного човна.

Якось в одному із журналів прочитав про американця, який зробив рушницю у стилі стімпанк. Захотілося й собі трохи попрацювати в ньому. І вже згодом мав кілька експонатів зброї, звісно, жоден з них не робочий. Каже, це радше щоб потішити око. Творчість Сергія Кузнецова й справді тішить, дивує, викликає сильні враження.

ПРЯМА МОВА

Михайло ГРОСУЛЯК,
тернопільський ресторатор, меценат:

— Такі диваки, як Сергій Кузнецов, мені дуже подобаються, бо я й сам дивак. Вирішив стати для нього меценатом, щоб підтримати талант і показати його людям. Часто постачаю його матеріалами.

Моя дружина каже, що я всю хату завалив старими речами. На щастя, вони всі знайшли призначення у роботах пана Сергія. Старим речам він дає нове життя. Між іншим, два його творіння (динозаври) придбали японці. Позаторік зорганізували сплав Дністром для рестораторів СНД. Однією з програм заходу був аукціон. Тоді всі витвори Сергієвих рук розкупили, зауважуючи, що стиль, у якому працює митець, — світовий тренд. Сподіваюся, що цього року Сергій Кузнецов успішно виставить власні твори й у місті Мурсія, в Іспанії.