Cаме у цей період у східної сусідки має виникнути її дефіцит на внутрішньому ринку, який вона закриє українською продукцією. Таке переконання висловив у коментарі «УК» голова ради директорів Союзу молочників України Вадим Чагаровський. Крім того, орієнтовно у цей же період кілька наших переробних підприємств можуть вийти на європейський ринок із маслом та сухим молоком, додав він. Це, а також закупівля Аграрним фондом масла та сухого молока, дещо стабілізує ситуацію на ринку молока та молочної продукції.

Проте стан досить критичний. За підрахунками Українського клубу аграрного бізнесу, молочні сільгосппідприємства лише за місяць недоотримали 150 мільйонів гривень.

Із середини квітня ціни на молоко впали на 15—20%. При цьому сезонне зростання його виробництва збило їх лише на 4—5%, решта припадає на введення точкових заборон Росією на ввезення українських сирів, повідомила експерт аграрних ринків УКАБ Аліна Жарко. За її словами, переробники почали знижувати закупівлі молока у сільгоспвиробників і платити за літр на 50—80 копійок менше. Тож, реалізувавши у травні близько 230 тисяч тонн молока, сільгосппідприємства втратили близько 150 мільйонів гривень.

На жаль, поки що меморандум, підписаний між переробниками та Мінагропродом, не зміг забезпечити належний рівень цін, зауважила Аліна Жарко. Адже в документі чітко не вказано: ціна 4,20 гривні за літр — це з ПДВ чи без, якої якості має бути сировина тощо. А це призводить до того, що переробники можуть «гратися» з цінами, які вони диктують виробникам. На думку експерта аграрних ринків, цю ситуацію слід виправити. Лише з визначенням чітких і прозорих правил закупівель молока переробниками цінову проблему на ринку можна дещо зняти, вважає Аліна Жарко. Крім того, вийти з «торговельної ями», на її думку, допоможе переорієнтація вітчизняних виробників сирів та решти молочної продукції на інші ринки, альтернативні російському, зокрема — ЄС і країн Африки.

«Якщо ж ціну не стабілізувати, можна очікувати на кризові явища в галузі. Близько 100 тисяч голів ВРХ можуть вирізати найближчим часом. Небезпечно вирізати телиці, бо це значно зменшує кількість ремонтного молодняку і загрожує занепадом молочної галузі в найближчі три роки», — підсумувала Аліна Жарко.

На відміну від молочників, які потерпають від заборон на російському ринку, птахівники хоч і втратили ринок, але таких збитків не несуть і їхня продукція в такій мірі не подешевшала. Про те, як цього вдалось досягти, «УК» розповів голова Ради директорів асоціації «Союз птахівників України» Олександр Бакуменко: «У нас теж є втрати. Цьогоріч ми нічого не ввозимо на ринок Митного союзу через блокування Росією не лише експорту, а й транзиту в країни МС, а це 55 тисяч тонн. Однак у молочників ситуація дещо інша: 80% українських сирів це ринок МС, тоді як птахівники торік експортували туди лише 35% продукції, решта йшла у 40 країн світу. І якщо у молочників значні втрати, за результатами першого кварталу 2014 року, то ми, навпаки, наростили експорт і доходи за рахунок виходу на нові ринки, зокрема в арабські і європейські країни».