Три концерти запропонував тернополянам Національний академічний ансамбль пісні і танцю «Гуцулія». І кожен з них закінчувався скандуванням «Молодці!». Цей колектив на Тернопільщині дуже поціновують. Тож виконавці з Івано-Франківська стараються останніми роками частіше ознайомлювати зі своїми піснями й танцями. І, зрештою, не лише сусідів. Хормейстер Андрій Краєвський каже, що до російсько-терористичної агресії на Донбасі досить часто виступали в Донецьку, де їх завжди щиро приймали. Яскраве гуцульське мистецтво ансамбль нині демонструє в різних українських містах. Мав і зарубіжні гастрольні поїздки, зокрема кілька разів до Польщі, виступав також на фестивалі української культури «Калина» в Сербії.
Цей гуцульський професійний вокально-хореографічний колектив заснував 1940 року Ярослав Барнич. Радянська влада за його щиру любов до України, за те, що емігрував 1944 року до Західної Німеччини, а потім і до США, наклала на це ім’я табу. З тривалої заборони-забуття творчу спадщину Ярослава Барнича повернули вже у часи проголошення незалежності Української держави. На тернопільській сцені поставили дві його романтичні оперети «Гуцулка Ксеня» та «Шаріка». Тема палкого кохання та справжнього патріотизму звучить виразно і в теперішньому репертуарі Національного академічного ансамблю пісні і танцю «Гуцулія». Знаємо, що Я. Барнич свого часу зорганізував струнний квартет Українських Січових Стрільців. Зараз «Гуцулія» на своїх концертах неодмінно виконує пісні усусів. Завзято, енергійно, звучить «За Україну, за її волю», проникливістю, тужливістю й жалобністю просякнута пісня-дієпис, пісня-факт «Засумуй, трембіто, та й по всьому світу, що зів’яло галичанам сорок тисяч цвіту». Це своєрідна інформація про найтрагічніший відтинок стрілецької історії. А «Гей, степами, темними ярами» промовляє до вкраїнських сердець: хай же буде наша воля з нами, а ворожим намірам кінець!
«Гуцулія», безперечно, доносить до слухача й повстанські пісні, авторські твори, серед яких і свого художнього керівника та головного диригента народного артиста України Петра Князевича. А яку барвисту та розмаїту палітру гуцульського мелосу, який запал, пристрасть народних танців передали-показали тернополянам артисти ансамблю! Це були і співаночки, і коломийки, і награвання, і вокально-хореографічні композиції. Примітно, що в репертуарі колективу є не лише музичні скарби Гуцульщини. На Прикарпатті, крім гуцулів, мешкають й інші етнічні групи українців, як-от бойки та лемки. Тож, зрозуміло, їхні пісні «Гуцулія» залюбки також виконує та популяризує.
Ми в Google+