На площі біля православної церкви Успіння Пресвятої Богородиці у місті Виноградові, що на Закарпатті, відкрито пам’ятник, який нагадав краянам про жертви Другої світової війни. Його встановили на гроші родин із виноградівськими коренями, які живуть за межами України. Вони приїхали з Америки, Канади та Ізраїлю, а їхні прізвища говорять самі за себе: Айклер, Хоккі, Перені та Вейс-Лівнат. Предки-євреї кожного з них зазнали знущань та трагічної долі в гітлерівських концтаборах і загинули під час Другої світової війни.
На відкритті міський голова Степан Бочкай, консул Генерального консульства Угорщини в Ужгороді Ендре Саліпскі, генеральний консул Угорщини у Береговому Іштван Тот та інші промовці торкнулися сумних сторінок тих днів, розповіли про свої почуття, викликані відкриттям монумента.
Його виготовив ужгородський скульптор Михайло Колодко з мармуру. До слова, Михайла Колодка добре знають у Виноградові. Його авторства пам’ятник виноробові в центрі міста, а також фонтан.
— Червона гранітна скеля завважки понад три тонни символізує єдність жителів багатонаціонального міста і міжконфесійну злагоду в ньому, які панували до початку Другої світової війни.
Чорна брила, яка перетинає скелю, — це трагічна сторінка історії, війна. А бронзове коло, що об’єднує всі чотири написи, — те, що нам потрібно зробити для нашого майбутнього, — сказав Михайло Колодко.
Мідним обідком пам’ятник оперізує вислів українською, угорською, русинською мовами та івритом, який належить угорському поетові Атіллі Йожефу: «…за минуле треба покаятися, аби мати майбутнє!» Ця коротка фраза, на переконання скульптора, відображає основну ідею його роботи. На вершечку ж пам’ятника встановлено чашу, де збиратиметься дощова вода, з якої могли б пити воду пташки. Так пам’ятник, на думку автора, житиме.
Ми в Google+