У кожного українця власні спогади про тяжкі холодні місяці осені 2013-го і зими 2014 року. Хтось  стояв на барикадах, хтось годував повстанців, одягав і лікував їх. Хтось возив дрова, шини і діставав «буржуйки», а хтось ліпив пиріжки і варив борщ для замерзлих майданівців. Хтось їх фотографував чи зігрівав співом зі сцени. На Майдані стояли люди з усієї України, приїздили на  вихідні чи у відпустки, полишали роботу, бо вважали, що немає нічого, важливішого за боротьбу за свободу Батьківщини. Сотня кращих майданівців віддала життя за неї.

Багато чого було потягом цих холодних місяців. Зустрічі на все життя — бо кохання! Дружба, перевірена пролитою кров’ю. Море взаємодопомоги, виявів людяності. І безліч людських доль, об’єднаних єдиним прагненням честі й гідності, патріотизму і самоповаги. З безлічі великих і малих подій, тисяч людських вчинків і подвигів складається історія Майдану. Ми не маємо права її забути чи дозволити щось в ній перекрутити, тому і писатимемо її по гарячих слідах.

Саме  виконуючи таке благородне завдання, активісти у Києві презентували міжнародний проект «Пам’ять Майдану», мета якого — збереження пам’яті про події зими 2013—2014 років. Результатом цього проекту стане створення архіву усної історії Майдану, який зберігатиметься в Українському інституті національної пам’яті.

Науковці Українського інституту національної пам’яті, Київського університету імені Бориса Грінченка, Дослідного центру Східної Європи Бременського університету з Німеччини, Каунаського університету імені Вітаутаса Великого та представники Фонду збереження пам’яті Майдану презентували свої доробки у фіксації спогадів учасників протестних подій на Євромайдані взимку 2013—2014 років. Об’єднавши зусилля, вони планують створити архів матеріалів усної історії Майдану. Відтепер копії записаних інтерв’ю зберігатимуться і в Україні, і в європейських партнерів.

Збирають спогади Український інститут національної пам’яті, Фонд збереження пам’яті Майдану, Київський університет імені Бориса Грінченка. Представник Українського інституту національної пам’яті Тетяна Ковтунович розповіла: «Одразу після завершення активної фази протистояння ми почали записувати аудіоінтерв’ю просто на Майдані, потім — відеоінтерв’ю з учасниками подій. Уже ми маємо близько 200 записів, понад половину яких розшифровано. Записуючи кожну розповідь, розумію, який скарб тримаю в руках. В них живі емоції, віра, воля, неймовірні зусилля непересічних людей. Ми з вами робимо дуже важливу справу, бо, маючи технічні можливості, можемо зафіксувати енергію, яка панувала на Майдані, і потім показати її наступним поколінням».

У березні та квітні співробітники Українського інституту національної пам’яті записували спогади безпосередньо на Майдані. В аудіозаписах збережено не просто свідчення очевидців, а їхні емоції, дух Майдану і… сльози. Всього було записано 143 інтерв’ю тривалістю 55 годин. До червня ці матеріали розшифрували. На другому етапі, що розпочався у липні й триває дотепер, завдяки підтримці Фонду збереження пам’яті Майдану, науковці мають змогу робити відеозаписи інтерв’ю. Уже є 49 відео тривалістю 70 годин.

І головне. Проект «Пам’ять Майдану» відкритий до співпраці: кожен може зробити внесок у написання історії Майдану. Організатори закликають поповнювати архіви. Ви можете надати історикам аудіо- чи відеозаписи або долучитися як волонтери до збирання спогадів.

Контактувати можна за адресою електронної пошти: uinp@memory.gov.ua або за телефоном:+380 44 253-15-63.