Чингісхан, народжений Темучжин з клану Борджигін у 1162 році, був одним з найвідоміших завойовників у світовій історії. У 1206 році він заснував Монгольську імперію і став першим її правителем. На час його смерті в 1227 році, територія його імперії була в 2,5 рази більша за Римську. Хоча історія життя завойовника добре відома, його смерть оповита таємницею. За словами вчених, членам сім'ї та послідовникам Чингісхана було наказано зберігати в секреті його могилу. 

Після смерті Чингісхана його «поховали таємно». Монгольська армія в жалобі несла його тіло додому, вбиваючи всіх, кого вони зустрічали, «щоб приховати маршрут». Потім, як тільки тіло хана поховали, 1000 коней пройшли над його могилою, щоб знищити залишки слідів. А потім усіх цих вершників було вбито, коли вони повернулися додому. Цей план, мабуть, спрацював. За 800 років після смерті Чингісхана жоден з тисяч дослідників, які шукали його загублену могилу, не виявив жодного натяку на поховання.

Про смерть Чингісхана ще в давнину ходило безліч легенд. Згідно з однією з них, він помер від втрати крові після того, як отримав ножове поранення в поході проти тангутів, тибето-бірманського племені на північному заході Китаю. Інша легенда свідчила, що завойовник помер від травм, отриманих після падіння з коня. Ще один міф розповідає про те, що Чингісхана вразила отруєна стріла в битві проти військ держави Західна Ся, з якою монголи воювали понад 20 років.

Тепер вчені прийшли до висновку, що всі ці легенди, ймовірно, були придумані задовго до смерті Чингісхана. «Дивовижні, незвичайні причини смерті приписуються винятковим особистостям, тоді як розумніше шукати більш загальні причини, такі як інфекційні захворювання. Загалом, немає достатніх доказів, щоб вірити цим легендам», – розповів Live Science співавтор дослідження Франческо Галассі, лікар і палеопатолог з Університету Фліндерса в Аделаїді (Австралія). «Нинішня пандемія COVID-19 змусила нас задуматися про древні епідемії», – додав він.

Дослідники зосередилися на «Історії Юаня», історичному тексті, написаному за часів династії Мінь. У трактаті йдеться про те, що з 18 по 25 серпня 1227 року під час останнього військового походу Чингісхана проти Західної Ся він відчув себе погано через лихоманку. В кінцевому підсумку саме вона і вбила його через вісім днів після початку хвороби. Хоча в попередньому дослідженні йдеться, що Чингісхан захворів на черевний тиф, але Галассі і його колеги звернули увагу на те, що про типові симптоми цього захворювання, такі як біль у животі та блювоту, в тексті не було сказано жодного слова.

На цій мініатюрі з "Книги чудес світу" Марко Поло та Рустічелло, Франція, на смертному одрі показано Ченгісхана. © DeAgostini / Getty Images

"Чингісхан помер на піку своїх фізичних та інтелектуальних здібностей. Немає підстав вважати, що його отруїли або вбили через політичні мотиви. Зате є підстави дивитися в бік інфекційних захворювань, які, як показує пандемія COVID-19, можуть бути надзвичайно небезпечними", - говорить Галассі.

У своїх дослідженнях вчені спиралися не лише на клінічні ознаки стану імператора, але і на інформацію про хвороби, від яких у той час страждали багато монгольських солдат. В результаті вони з’ясували, що симптоми, які були в імператора, збігаються з ознаками бубонної чуми, поширеної в ту епоху.Звичайно, підтвердити це припущення змогло б вивчення тіла полководця. Але його пошуки все ще тривають.

"Хоча ми не можемо бути на 100% упевнені в точній причині смерті через відсутність тіла, але ми можемо сказати, що цей клінічний сценарій набагато більш реалістичний і заслуговує історичного розгляду, ніж інші більш надумані гіпотези", - каже Галассі.

«Коронавірусна пандемія ще раз показала, що лідери країн можуть заразитися інфекційними захворюваннями, і, незважаючи на свою силу і владу, вони не можуть бути захищені від природних явищ, таких як інфекційні хвороби», – каже співавтор дослідження Олена Варотто, антрополог та біоархеолог з університету Катанії в Італії, цитує її слова Live Science. Доля Чингісхана «може стати уроком для сучасних лідерів», оскільки COVID-19 загрожує лідерам сучасних націй так само, як чума заразила першого монгольського імператора, вважає Варотто.

Орест ГОРЯНСЬКИЙ
для «Урядового кур’єра»