Новорічний настрій Світлани Грекул. Фото автора

Світлана Грекул працює медсестрою в Тернопільській університетській лікарні. Прийшла сюди 11 років тому після закінчення з відзнакою медичного коледжу в обласному центрі. Є в неї ще один диплом — кухаря, хоч жодного дня не працювала за цим фахом. Зате вдома здобуті знан­ня застосовує. Скажімо, років зо п’ять тому започаткувала традицію випікати на Різдвяно-Новорічні свята імбирне печиво і ним не тільки родину тішить, а й вітає з прийдешнім роком знайомих. Адже робить його у вигляді ялинки, сніжинки, звіряток, серця тощо та оздоблює глазур’ю.

А ще Світлана Грекул творить їстівні букети — з фруктів, овочів і вітає друзів, знайомих, колег такими оригінальними дарунками. Її їстівні фруктові та солодкі композиції-букети вражають. Тож такі витвори стали в неї замовляти й незнайомі люди. Це додало умілиці наснаги. Захотілося порадувати й чоловіків і виготовила букет із ковбасних виробів. З ним і завітала на день народження до знайомого. «Серед складників святкової композиції — сирокопчена васабі зеленого кольору, ковбаска із паприкою різної форми, оливки або фісташки, які склеюю у формі колоска. І все так смачно пахне», — розповідає Світлана.

Новий рік, Різдво Христове — свята, сповнені казковістю, родинним теплом, дитинством. Тож пані Світлана вирішила потішити подружку та її двох діток ялинкою із запашного сіна, що стало основою новорічного деревця. Щоб суха трава трималася купи, обтягнула її сизалем. Прикрасами слугували сухофрукти, палички кориці, шкаралупа волоських горіхів, плід вічнозеленого бодяну, шишки, фігурки із солоного тіста. Для декору використала бантики, дзвіночки, ялинкові іграшки, сніжинки.

Світлана Грекул створила кілька видів ялинок. Одні формою нагадують звичайну хвою, є й топіарі. Деякі обв’язувала серпантином, вбирала яскравими стразами і скляними різнобарвними гірляндами. Одне слово, із прикрасами можна працювати стільки, скільки вистачить художньої уяви, фантазії. І головне — така новорічна красуня ексклюзивна, її можна виставляти у власній оселі не один рік.

Зрештою, така характеристика притаманна і новорічно-різдвяним віночкам, які творить тернополянка. Сухофрукти, шишки, ялинкові прикраси різних розмірів стають матеріалами й для цих виробів. Майстриня каже, що дуже їй подобається квітка бавовни, яка асоціюються із сніговою зіркою, тож охоче використовує її у віночках.

Любов до творчої праці Світлані, напевно, прищепила бабуся, якій 90 років і яка все життя шила, вишивала. Умілиця розповідає, що їй 24 години в добі замало. Адже, крім букетно-вишивального захоплення, встигає співати в церковному хорі, любить подорожувати.

Пані Світлана впевнена, в кожного з нас є талант. Тож бажає українцям у новому році знайти його і розвивати, як це робить сама.