Оксана КРАМАРЧУК
для «Урядового кур’єра»

Європейська служба зовнішньої діяльності опублікувала Щорічну доповідь про ситуацію із захистом прав людини й демократії у світі в 2019 році. У документі згадують про порушення прав людини в окупованому Росією Донбасі та в анексованому Криму.

Фото з сайту pbs.twimg.com

У доповіді йдеться, що ЄС разом із Радою Європи продовжує працювати над просуванням демократії у світі. Зокрема, в Україні реалізують спільний проєкт щодо забезпечення свободи ЗМІ, спрямований на збалансоване та об’єктивне висвітлення передвиборчих кампаній. Європарламент протягом звітного періоду розвивав співпрацю з парламентами України, Грузії, Молдови щодо питань, які стосуються комплексу заходів із захисту прав людини.

У листопаді 2019 року Україна приєдналася до Декларації про безпеку шкіл і стала 100-ю країною, що підтримала положення цього документа. Декларація містить низку зобов'язань щодо попередження й реагування на напади та використання закладів освіти у військових цілях у період збройного конфлікту. У країнах, що приєднались до Декларації раніше, вже розроблено та успішно впроваджують підходи до імплементації документа. З моменту російської збройної агресії близько 750 навчальних закладів на Донбасі зазнали руйнувань, що призвело до змін у навчальних процесах. Близько 400 тисяч дітей зазнали негативного впливу збройної агресії на Донбасі. Діти змушені долати відстань до 20 кілометрів уздовж лінії розмежування, щоб дістатися до своїх навчальних закладів. «Дорога до школи через регулярні обстріли й заміновані території несе загрозу для дітей», — йдеться у документі.

ЄС продовжує фіксувати погіршення ситуації з правами людини й панування безкарності в тимчасово окупованому Криму, де тривають систематичні переслідування кримських татар і українців. Схожу ситуацію також спостерігають у окремих районах на сході України та в Абхазії і Південній Осетії — регіонах, які тимчасово не контролюють уряди цих держав через російську окупацію.

У доповіді також наголошено, що торік у грудні Рада міністрів закордонних справ держав-членів ЄС досягла домовленості про політичну доцільність напрацювання глобального санкційного режиму Євросоюзу за порушення прав людини у світі, які здійснюють як держави, так і недержавні суб’єкти.