Євродепутати наполягають на терміновому втіленні комплексного плану з пришвидшення постачання боєприпасів Україні, який оприлюднив верховний представник ЄС з питань зовнішньої та безпекової політики Жозеп Боррель на неформальній зустрічі міністрів оборони Євросоюзу, що відбулася минулого тижня у Стокгольмі.

Під час дебатів  євродепутати закликали Єврокомісію якомога оперативніше оприлюднити технічні деталі цього плану, щоб його можна було імплементувати в максимально стислі терміни і так відповісти на запити України про постачання артилерійських боєприпасів.

План Борреля складається із трьох паралельних напрямкв, про які євродепутатам розповіла єврокомісар з питань фінансових послуг, фінансової стабільності та союзу ринків капіталу Мейрід Макгіннесс.  Перший напрям — термінова передача Україні запасів снарядів, наявних на складах країн-членів ЄС. Сутність другого полягає у формуванні масових замовлень на виробництво боєприпасів на підприємствах європейської оборонної індустрії, яке враховувало б потреби України та країн-членів ЄС.  Третій — масове та швидке збільшення обсягів виробництва снарядів у ЄС як головна передумова для вчасного виконання замовлення.

«Міністр оборони України заявив, що вони терміново потребують стабільного постачання боєприпасів 115-міліметрового калібру. І щоб швидко й ефективно допомогти Україні, ми повинні діяти одночасно за всіма трьома напрямами. Бо якщо не наростимо виробництво,  то не зможемо переконати країни-члени передати свої запаси Україні», — сказала Мейрід Макгіннесс. За її словами, в Єврокомісії вже визначили 15 підприємств-виробників боєприпасів в 11 країнах-членах ЄС.

Єврокомісар наголосила, що потужності виробництва 155-міліметрових снарядів у ЄС «більші, ніж у багатьох його країн-партнерів». Підписання значних контрактів на закупівлю боєприпасів  на загальноєвропейському рівні «пошле потрібний сигнал оборонній індустрії, — переконана Мейрід Макгіннесс. — Єврокомісія готова мобілізувати свої ресурси, щоб підтримати оборонну промисловість і змусити  її  наростити потужності», — заявила вона.

Успіх плану Борреля залежить від темпів його втілення, вважає депутат-соціаліст із Німеччини Міхаель Галер. «Зараз важливо швидко зреагувати, бо ми й так втратили чимало часу торік, тому що багато країн ЄС, зокрема моя, занадто довго були пасивними», — сказав політик.

Він висловив сподівання, що «наша оборонна індустрія вже увімкнула всі важелі, не чекаючи сигналу від урядів. Можу їх запевнити: ваша продукція потрібна, і її купуватимуть тривалий час, оскільки ми не можемо сподіватися, що кінець імперії зла настане швидко», — зазначив Міхаель Галер.

Учасники дебатів наголошували, що забезпечення української армії артилерійськими боєприпасами — вирішальний чинник у війні.

«Наша політична мета чітка: ми повинні допомогти Україні не просто протистояти росіянам. Нам треба постачати Україні зброю, щоб вона перемогла», — заявив хорватський депутат від групи соціалістів та демократів Тоніно Піцула.

Окремі країни-члени ЄС й досі скептично ставляться до ідеї передачі Україні боєприпасів з національних резервів, побоюючись за власну безпеку.

«Звертаюся до країн, які мають запаси зброї: навіщо вона вам, чого ви за неї чіпляєтеся?! Українці вмирають заради вас і ваших інтересів, і ми повинні їм допомогти», — заявив із трибуни ЄП румунський депутат від зелених Ніколае Стефанута. Він нагадав про прохання Президента України Зеленського про пріоритетні потреби країни в артилерії, які треба забезпечити, щоб зупинити росію.

«Якби дехто з моїх колег був таким самим рішучим кілька років тому, не було б війни й Україна не стала б жертвою російської агресії», —  з гіркотою зауважив польський депутат-консерватор Здзіслав Краснодембський.  На його думку, до лютого 2022 року Європа жила «з абсурдним почуттям безпеки», коли «Берлін і Париж вірили в торгівлю, добрі наміри росії, і лише Центральна та Східна Європа цього не могли зрозуміти». Саме ця хибна політика, на думку євродепутата, призвела до ситуації, коли країни-члени ЄС не мають достатньої кількості зброї, а танки, які треба було передати Україні, «були вкриті іржею».

Конкретні деталі плану передачі Україні боєприпасів та їх спільної закупівлі країнами-членами ЄС обговорюватимуть на засіданні ради глав зовнішньополітичних відомств та міністрів оборони блоку, яке пройде 20—21 березня. Остаточне рішення, ймовірно, ухвалюватимуть на саміті глав держав і урядів ЄС, який, як заплановано, відбудеться у Брюсселі 23—24 березня.