Кінець січня наступного року має стати остаточною датою підключення всіх медичних закладів до електронної системи охорони здоров’я. Таке доручення під час селекторної наради з питань охорони здоров’я дав Прем’єр-міністр Олексій Гончарук обласним та Київській міській держадміністраціям.

Зміна системи фінансування закладів, які надають спеціалізовану допомогу (поліклініки й лікарні), розпочнеться із 1 січня. Досвід її впровадження на рівні первинної допомоги засвідчив успішність нової моделі фінансування. У деяких регіонах заробітні плати сімейних лікарів зросли до 25 тисяч гривень.

Для успішного введення новацій на рівні спеціалізованої допомоги й підписання договору з Національною службою здоров’я заклади, які надають таку допомогу, мають відповідати вимогам НСЗУ, а саме: бути автономізованими, мати комп’ютери та підключення до електронної системи охорони здоров’я.

«Українці мають мати повноцінний доступ до гарантованих державою медичних послуг. Уже рік на рівні первинної допомоги держава сплачує саме за медичні послуги для громадян, а не за утримання лікарень. Тепер за таким принципом фінансуватиметься й спеціалізована допомога. І завдання місцевої влади — допомогти закладам охорони здоров’я підготуватися до нового етапу реформи. Усі заклади має бути автономізовано й забезпечено комп’ютерами, адже з другого кварталу 2020 року вони переходять на фінансування через договір з Національною службою здоров’я», — зазначив Прем’єр-міністр Олексій Гончарук.

У 2020 році в Україні в повному обсязі запрацює Програма медичних гарантій. На це в держбюджеті закладено 72 мільярди гривень, що становить майже 64% загальної суми коштів на систему охорони здоров’я.

«У межах підготовки до впровадження Програми медичних гарантій вже автономізовано близько 73% закладів, що надають спеціалізовану медичну допомогу. Найбільше їх у Полтавській (98,59%), Вінницькій (97,69%), Харківській (93,64%), Одеській (90,53%) та Сумській (90,22%) областях. Комп’ютеризовано лише 33% спеціалізованих закладів. Області-лідери — Полтавська (66,02%), Чернігівська (56,38%) та Львівська (56,10%)»,— навела дані міністр охорони здоров’я Зоряна Скалецька.

Про підсумки роботи керівники облдержадміністрацій мають прозвітувати уряду до 31 грудня 2019 року, повідомляє департамент комунікацій Секретаріату КМУ.

Саме місцева влада як власник медичного закладу має надавати кошти на ремонт лікарні, закуповувати новітнє медичне діагностичне обладнання, потурбуватися про забезпечення закладу медичними кадрами тощо. Належний стан медичних закладів повною мірою забезпечуватиме надання послуг пацієнтам на відповідному рівні.

Одна з таких — вчасна вакцинація. «Щеплення мають запобігати спалаху інфекційних хвороб у суспільстві, а не гасити їх. Вчасна вакцинація — це питання колективної безпеки людей, адже коли дев’ять із десяти людей зробили щеплення, ймовірність захворіти значно менша. У Програмі діяльності уряду ми чітко прописали: через п’ять років 95% українців має бути вакциновано. Так це працює в усіх країнах. Так має бути і в Україні», — наголосив Олексій Гончарук.

Вакцини вистачить на всіх. Уже третій рік поспіль її у достатньому обсязі закуповує ЮНІСЕФ державним коштом і вчасно доправляє на місця для календарних щеплень. Проблему Прем’єр вбачає в неналежному стані обладнання для зберігання препаратів. Є лікарні, де використовують холодильники, яким понад 30 років, — близько 20% холодильного обладнання закупили ще до 2000-го. Це неприпустима ситуація, тож Олексій Гончарук доручив головам ОДА провести аудит умов і належного стану зберігання вакцин у своїх областях та прозвітувати МОЗ про результати.

Так само важливо всім очільникам облдержадміністрацій почати найширшу інформаційну кампанію про користь щеплень та ризики поширення інфекційних хвороб через низький рівень вакцинації серед населення.

Того самого дня Прем’єр сам показав приклад, зробивши щеплення проти дифтерії.

Відділ новин
«Урядового кур’єра»