Приблизно 64% респондентів з України заощаджують менше як 550 грн на місяць і лише 5% — понад 1,1 тис грн. Такі дані порівняльного дослідження «Ставлення до заощаджень», що проводилися за підтримки Erste Group у 16 європейських країнах серед опитаних, старших 15 років. У середньому українець може відкласти «на чорний день» 488 грн на місяць, що на 28 грн більше, ніж за результатами дослідження у 2011-му, але менше, ніж у 2010-му (508 грн). У найближчі 5 років 37% респондентів планують заощаджувати більше, тоді як 44% — стільки само.

Лише 30% українців заощаджують регулярно певну суму грошей і 74% — за наявності вільних коштів. Це найвищий показник серед досліджуваних країн Центральної і Східної Європи. Майже половина українців не може дозволити собі систематично заощаджувати.

Крім того, за висновками Erste Group, відкладати на завтра більше чи розпочати заощаджувати українцям заважають девальвація валюти, висока інфляція та зниження купівельної спроможності. «УК» вирішив з’ясувати в експертів, як позначиться на банківських заощадженнях населення девальвація гривні. 

Днями до Києва завітав екс-міністр економіки Грузії, батько ліберальних економічних реформ Каха БЕНДУКІДЗЕ. «УК» вдалося зустрітися з ним і поспілкуватися про те, чим увінчались 9-річні пошуки економічної моделі країни та про новий курс прем’єра-мільярдера Бедзіни Іванішвілі. 

У нього щільний графік роботи: по хвилинах розписаний день, поїздки районом, зустрічі з людьми, черга  відвідувачів у приймальні та безкінечні телефонні дзвінки. І так день у день, місяць у місяць уже більш ніж півтора року. Хоч у 2010-му пан  Анатолій розпочинав  роботу на своїй посаді як нова людина у Фастівському районі на Київщині, сьогодні його оцінюють тут як прогнозованого вдумливого керівника і водночас сміливого та перспективного політика. Наша розмова з ним — про підсумки року, плани на майбутнє і те, що найбільше турбує нині керівника.  

Що роблять кандидати в депутати перед виборами? Правильно — щедро обіцяють золоті гори. А ось донецький чиновник, тоді ще тільки потенційний депутат, влітку взявся розповідати про… золоту воду. Причому він навіть не обіцяв забезпечити земляків якісною питною водою, а взявся їх переконувати, що вони вже й так споживають із кранів мало не найліпшу в Україні воду. Дещо ошелешені донеччани навіть збиралися поспівчувати жителям інших регіонів (це ж яку тоді вони, горопахи, вживають воду!), проте не встигли. З кранів у Горлівці, Донецьку, Єнакієвому та Краматорську враз потекла рідина із відчутним специфічним запахом. А трохи згодом у квартири одного з районів обласного центру (до речі, на виборчому окрузі отого кандидата) разом із питною водою навіть попливли напівпрозорі черви…

У тернопільському Українському домі «Перемога» представили унікальний альбом творів славетного скульптора другої половини XVIII ст., основоположника експресивної барокової пластики Іоанна Георгія Пінзеля.
Автор тексту й укладач каталогу, що завершує видання, — мистецтвознавець із Тернополя Віра Стецько, яка вже майже три десятиріччя досліджує творчість українського Мікеланджело: він зумів витворити феномен нової пластики, поєднавши добру європейську школу творіння в камені й мармурі та наших різьбярів по дереву.  

Срібна медаль дніпропетровського метальника списа стала однією з приємних несподіванок літньої Олімпіади в Лондоні. Головні конкуренти українського спортсмена — дворазовий олімпійський чемпіон норвежець Андреас Торкільдсен, призер минулих Ігор фін Теро Підкамякі — не докинули списа навіть до 84 метрів. Результат Олександра П’ятниці — 84,51. До «золота» йому не вистачило всього сім сантиметрів! А перше місце несподівано посів 19-річний спортсмен із Тринідаду і Тобаго Кешон Волкотт.  Із 27-річним українським легкоатлетом зустрівся наш кореспондент.  

Навряд чи хтось стверджуватиме, що інноваційне оновлення України можливе без конкурентоспроможної науки. А робити її (саме «робити», кажуть учені) здатні сильні особистості в науці та потужні наукові колективи. Проте за якими критеріями їх варто визначати, питання складне, дискусійне і неоднозначне.

В Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р. Є. Кавецького НАН України у створеному згідно з розпорядженням Президії НАНУ відділі науково-методичного забезпечення інноваційної діяльності за ініціативи директора інституту академіка Василя Чехуна розробили власну систему рейтингових критеріїв атестації наукових співробітників. Її вже апробували і назвали перспективною. Про це говоримо із завідувачем відділу кандидатом біологічних наук Тетяною П’ятчаніною. 

Засновники відзнаки Юрій і Тетяна Логуші розглядають нагороду як новий етап розвитку української літератури. Пафосна дощечка формату А-4  з короною над стосом книжок вшановує тих вітчизняних романістів, чиї твори видані українською мовою і були розкуплені починаючи з 2000 року накладом понад 100 тисяч. Подружжя Логушів більш як 12 років професійно популяризує українську сучасну літературу. Вони щорічно влаштовують конкурс «Коронація слова». За цей час 170 романів нагороджено грошовою премією.  

Блискучий фініш луганчанки Єлизавети Бризгіної у фіналі жіночої естафети чотири по сто метрів став одним із найзахопливіших моментів легкоатлетичної програми літніх Ігор-2012. На доріжці Олімпійського стадіону в Лондоні український квартет фінішував третім з новим рекордом країни. Ця «бронза» стала нашою першою нагородою в спринтерській естафеті за всю історію незалежності.
На жаль, підтримати цей прорив Олесі Повх, Христини Стуй, Марії Ремінь і Єлизавети Бризгіної партнери по збірній не зуміли. 

Популярний герой детективів американського письменника Рекса Стаута Ніро Вульф, який мав у приватній оранжереї 10 тисяч орхідей, називав їх  коханими жінками — невдячними, дорогими, примхливими та водночас вишуканими і темпераментними красунями. Не знаючи втоми, він схрещував рослини різної форми та кольору, доводив їх до досконалості і дарував комусь, не продавши за своє довге літературне життя жодної квітки. Його терпіння та винахідливість давали вражаючі результати.

А згадали ми про цю пристрасть не лише відомого літературного героя, а й таких видатних біологів зі світовим ім’ям,  як Карл Лінней чи Чарльз Дарвін,  під час чергової виставки квітів у міському Будинку природи. Від японських орхідей, котрі, до речі, в Києві  привселюдно виставляли вперше, орхідейних мініатюр, квіти яких нагадують формою різнокольорові кришталеві черевички, та великих, схожих на барвистих метеликів пелюсток  і  справді захоплювало подих.  І не важливо, йдеться тут про чистий витвір природи чи про спільну її фантазію з людиною-творцем.