«Немає долі без солі, а без хліба життя», каже народна мудрість. І це справді так. У нашій торговельній мережі зазвичай продають хліб, виготовлений за традиційними технологіями та державними стандартами України, міжнародними , галузевими стандартами  та за прискореними технологіями. Нині виробники, постачальники і продавці продуктів, зокрема хліба, працюють в умовах жорсткої конкуренції. Однак не всі дотримуються принципів добросовісності.  

Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства Ігор Швайка під час зустрічі з членами Українсько-Американської ділової ради (USUBC). На ній представники великого бізнесу мали нагоду поділитися своїми думками щодо подальшого розвитку вітчизняного агросектору, а також поставити незручні запитання керівнику галузевого відомства стосовно нових правил гри на ринку. Розмова видалася досить відвертою та жвавою, а подекуди навіть принциповою.
«Ми переводитимемо увагу з великих агрохолдингів, які самі собі можуть дати раду, зокрема й із залученням іноземних капіталів, на підтримку малого і середнього агробізнесу. Бо це основа для збереження і розвитку сільських територій», — розповів про плани на найближче майбутнє Ігор Швайка, додавши, що «діяльність агрохолдингів при цьому буде поза драконівським впливом державних органів». 

Виконуючий обов’язки Президента України
Призначив:
Звільнив

Кабінет Міністрів України
Звільнив

План російських спецслужб із просування на Київ через південь і схід України за прикладом Автономної Республіки Крим провалено. Про це з трибуни Верховної Ради заявив секретар Ради національної безпеки і оборони України (РНБО) Андрій Парубій. «На півдні та сході робляться спроби провокацій за участю елітних спецпідрозділів Російської Федерації», — заявив він і додав, що російські сили вже через тиждень планували так звану хресну ходу на Київ. «Попри те, що стан міліції після відомих подій досить складний, наші сили мобілізовані в цих областях, цей план провалено. У нас достатньо сил, щоб не допустити повторення сценарію, схожого до вторгнення до Криму, в цих областях», — повідомив Парубій.

Зовнішня агресія, чи то пак весняне загострення, найближчого сусіда таки об’єднало нашу країну краще за будь-які потуги політиків. Той,  у кого на тлі розпочатого в  Криму  «примусу до миру» власний рейтинг зріс на  п’ять відсотків, уже допоміг українцям  отримати  результат, на досягнення якого новій  вітчизняній  владі за менш екстремальних умов могло знадобитися значно більше часу. Соціологія  після вільнюського кульбіту Януковича переконливо свідчила: українці стали більш зацікавлені в євроінтеграції і менш орієнтовані на Росію. Однак свіже опитування, проведене 9 березня одним з українських телеканалів, перевершило сподівання: вступ України до ЄС підтримало 77%, вступ до НАТО — 70%. Схоже, ми отримали черговий шанс позбутися радянського минулого, і  є надія, що цього разу остаточно.

Уже давно багато, якщо навіть не більшість, вітчизняних телеканалів окупували російські серіали, фільми, шоу тощо. І не за рік чи два до того, як Росія розпочала пряму військову агресію проти України, було зрозуміло: ця екранна експансія має два виміри — ідеологічний та економічний. Топ-менеджмент каналів заплющував очі на перший і пояснював свою контентну політику прийнятною вартістю та зрозумілістю російської ефірної продукції, звичкою глядачів до неї (не будемо занурюватися в питання, а хто призвичаїв). За дужки виносилося те, що купуючи всю цю «ляпанину», українські канали підгодовують російський медіа-бізнес, зміцнюють його виробничий потенціал і послаблюють можливості створення вітчизняних телесеріалів, фільмів та інших екранних продуктів.   

Те, що російські прикордонники минулого тижня багатьох українців не пустили в Росію, вочевидь, було тільки початком посилення уваги до наших співвітчизників, які перетинають кордон сусідньої держави. Уже зранку 15 березня органи прикордонного контролю Прикордонної служби ФСБ Російської Федерації почали цікавитись у громадян України та осіб без громадянства, які хочуть перетнути українсько-російський кордон, чи достатньо в них коштів для проживання у Росії або ж чи є у них гарантії надання таких коштів.   

Якою має бути наша конституція? Чи потрібні нам децентралізація та федералізація? На всі ці питання мають дискутувати, але не раніше, ніж коли українці спільними зусиллями здолають загрозу територіальній цілісності  Батьківщини.
Такою була позиція ініціативної групи вчених Одеського національного університету, виголошена ними під час зустрічі з пресою. Науковці, що поділилися тут своїми поглядами на ситуацію в країні, є представниками одеського Євромайдану, однак запевняють, що їхні погляди поділяє більшість викладачів та студентів вишу, а ректор не зміг долучитися до акції, бо зустрічався з міністром освіти в Києві. 

Пільги, встановлені державою для дітей, зокрема для дітей-чорнобильців, зрозуміло, існують не від гарного життя. Вони випливають із загальної концепції охорони прав дитини. Закон «Про статус та захист громадян, потерпілих від Чорнобильської катастрофи» передбачає безплатне харчування дітей-чорнобильців, які є учнями середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів. На Черкащині до цієї категорії належать 11,5 тисячі учнів, які навчаються у 77 школах. Нині фінансування програми безплатного харчування дітей-чорнобильців у навчальних закладах області опинилося під загрозою зриву.  

Нещодавно громадськість Миколаївщини була вкрай занепокоєна подіями, які відбувалися на території обласного центру. Працівники міліції вжили всіх заходів реагування, аби не допустити порушень громадського порядку та прав людей, але деякі моменти вийшли з-під контролю й набули певного суспільного резонансу.
УМВС України в Миколаївській області повідомляє, що за подіями, які мали руйнівний характер сепаратистського напряму, розпочато кримінальні провадження. Так, 25 лютого 2014 року слідче відділення Центрального РВ ММУ УМВС розпочало досудове розслідування за фактом, коли напроти магазину «Практикер» невідомі вчиняли хуліганські дії та пошкодили тролейбус маршруту №6. Цей факт кваліфікували як хуліганство, що передбачає обмеження волі на строк до п’яти років або позбавлення волі на строк до чотирьох років.