Попри значну кількість вищих навчальних закладів у країні, українські компанії мають неабиякі проблеми з добором кваліфікованого персоналу. Тому намагаються шукати «своїх» майбутніх працівників уже на студентській лаві, пропонуючи їм проходити практику на своїх виробництвах. Особливо потерпають від невідповідності навчальних програм запитам сьогоднішнього ринкового життя унікальні виробництва, які не мають аналогів у країні. Серед них — «Індар», фармацевтичне підприємство, яке належить державі та виробляє лікарські засоби. Цей складний, сучасний, високотехнологічний комплекс, спроектований відповідно до європейських вимог. І єдине в Україні та одне із небагатьох у світі підприємство з повним циклом виробництва препаратів інсулінів — від субстанції до готових лікарських форм. 

Кілька місяців тому автобусні зупинки Страсбурга прикрасили плакатами, кожен з яких презентував певну країну ЄС. І очікування пунктуальних французьких автобусів можна було згаяти, ознайомлюючись із географічними даними та культурними пам’ятками європейських столиць. «Я чомусь жодного разу не бачила зупинки з плакатом Італії, — поскаржилася подруга-італійка Алессандра. — Мені зустрічалися постери Румунії, Естонії, Болгарії, але фото Рима так і не трапилося».
Схоже, міська влада європейської столиці Страсбурга почала втілювати в життя розпорядження, яке неодноразово озвучувала Єврокомісія, — популяризувати серед громадян цінності та ідеї ЄС. Адже не таємниця, що останнім часом європесимістичні настрої у країнах ЄС міцнішають. 

Благодатні грибні дощі відшуміли вусі х регіонах України. І шанувальники лісового м’яса кинулися на розвідку. А там — маслючки, красноголовці, бабки, боровики… Журналісти «Урядового кур’єра» після результативного походу в ліс розпитали лікарів про безпеку «тихого полювання». 

Саме обговорення факторів успіху, що є фундаментом конкурентоспроможних, самодостатніх, правових держав і суспільств, а також глобальна економіка, енергетична безпека, лідерство та інновації — основні теми 10-го форуму Ялтинської європейської стратегії. І цілком очікувано, що більшість дискусій так чи інакше проходили через призму майбутнього саміту «Східного партнерства», де Україна планує підписати Угоду про асоціацію з Євросоюзом. 
З огляду на те, що до фахової розмови в Ялті долучилися 250 провідних представників політичних, ділових і громадських кіл із 20 країн, серед яких зокрема Президент Литовської Республіки Даля Грібаускайте, Європейський Комісар з питань розширення і європейської політики сусідства Штефан Фюле, чинні та колишні високопосадовці європейських держав та інституцій, для українського керівництва в особі Президента Віктора Януковича та Прем’єр-міністра Миколи Азарова цьогорічний форум «YES» цілком виправдано можна назвати домашньою репетицією перед Вільнюським самітом. 

Учасникам відеонаради, яка  відбулася за участі заступника міністра екології та природних ресурсів Олександра Сушка, було про що говорити. Адже на нашій землі збільшуються обсяги накопичення відходів, кількість полігонів і звалищ для їх захоронення, погіршується санітарний стан населених пунктів. За офіційними даними, вже накопичено близько 36 мільярдів тонн відходів, або більш як 50 тисяч тонн на 1 квадратний кілометр території. Тим часом утилізується лише 30 відсотків промислових відходів та 4 відсотки — побутових.  

Посол Швейцарії в Україні Крістіан Шененбергер назвав корупцію однією з найбільших проблем у веденні бізнесу. За його словами, великі швейцарські компанії, які працюють в Україні, говорять, що не дають хабарів українським чиновникам, проте відповідні пропозиції до них надходять. «Корумпованість — одна з найбільших небезпек в Україні», — сказав посол під час «круглого столу» «Як побороти корупцію в Україні? Досвід Швейцарії». 

Відповідно до вимог статей 7, 25, 44 Закону України «Про Національний банк України» та розділів II і III Декрету Кабінету Міністрів України від 19 любтого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:

1. Установити, що надходження коштів в іноземній валюті в межах України на поточний рахунок в іноземній валюті фізичної особи (резидента або нерезидента) здійснюється виключно шляхом переказу коштів в іноземній валюті з іншого власного рахунку або шляхом унесення готівки власником рахунку.

Доходи, одержані громадянами від продажу об’єктів нерухомості, підлягають оподаткуванню за ставкою 5%. У разі, якщо продавцем нерухомості є фізична особа-нерезидент, ставка податку становить 15% (17%) договірної вартості об’єкта, але не нижче його оцінної вартості.
Якщо угода купівлі-продажу укладається між фізичними особами, податок на доходи від продажу нерухомого майна сплачує продавець до нотаріального посвідчення такого договору. Суму податку визначає та самостійно сплачує продавець через банківські установи за місцем нотаріального посвідчення такої угоди. Тобто податок сплачують за місцем розташування робочого місця приватного нотаріуса або державної нотаріальної контори. Якщо ж покупець об’єкта нерухомості — юридична особа чи фізособа-підприємець, така особа виконує обов’язки податкового агента: утримує та перераховує податок з доходу платника від такого продажу.   

Взяттю на облік або реєстрації в органах Міндоходів підлягають усі платники податків. Фізичні особи — платники податків реєструються у Державному реєстрі фізичних осіб — платників податків (далі — Державний реєстр).
Реєстрація фізичних осіб у Державному реєстрі здійснюється з метою єдиного державного обліку фізичних осіб, які зобов’язані сплачувати податки, що є основним джерелом наповнення Державного бюджету України. Обов’язковість сплати податків кожним та контроль за такою сплатою є умовою економічної стабільності держави та забезпечення соціальних видатків.
Облік платників податків у Державному реєстрі ведеться за податковими номерами. 

Із 04.08.2013 р. не оподатковуються податком на нерухоме майно:
♦ об’єкти житлової нерухомості, зокрема їх частки, що належать фізичним особам, які відповідно до закону мають статус багатодітних, прийомних або малозабезпечених сімей, опікунів, піклувальників дітей. Але не більше одного такого об’єкта на сім’ю, опікуна, піклувальника;
♦ об’єкти житлової нерухомості, зокрема їх частки, що належать дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, та особам з їхнього числа, визнаним такими згідно із законом, дітям-інвалідам, яких виховують одинокі матері (батьки). Але не більше одного такого об’єкта на дитину.