За умов бойових дій на сході в Україні загострюється боротьба за національну ідентичність та встановлення історичної справедливості. Музеї мають впливати на формування світогляду, актуалізуючи не лише питання пам’яті про минуле, а й визначаючи майбутню траєкторію розвитку суспільства, мають ставати відкритим майданчиком для дискусій, сучасних наукових концепцій для формування об’єктивного, виваженого підходу до висвітлення сторінок історії. Саме так розуміє завдання та цілі Луганського обласного краєзнавчого музею, який було переміщено у Старобільськ 2015 року, його директорка Олеся Мілованова.

Нині жителі області, яка вже шість років поспіль зазнає гібридної агресії і де в повітрі відчувається напруга протистояння, дедалі частіше замислюються над тим, що Конституція України не тільки зобов’язує і вимагає, а й гарантує. Навіть в умовах досі небаченого нами карантину державні інституції на місцях працюють і захищають громадян — як і записано в Основному Законі. Але чи відчувають це жителі області, чи живуть за Конституцією? На це запитання попросив відповісти своїх земляків із різних сфер життя. Ось їхні відповіді.

Початкові слова преамбули до Конституції України стали найвищим законодавчим підтвердженням єдності українського народу з європейською культурою та цивілізацією. Вони увібрали в собі багатовікову історію українського державотворення, спираючись на «Руську Правду» часів правління Ярослава Мудрого, Конституцію Пилипа Орлика, а також Української Народної Республіки та Української Держави. Чому ж зараз так важливо зберегти єдність, інвестувати в розвиток духовності, гарантуючи гідне майбутнє? Про це поділився думками з «УК» голова Миколаївської обласної ради VI скликання (2014), кандидат філологічних наук, народний депутат України VIII скликання (2014—2019), співавтор освітньої реформи Тарас Кремінь.

У світлі активізації роботи Комісії з питань правової реформи при Президентові України щодо підготовки та подання главі держави пропозицій про внесення змін до Конституції України триває широке обговорення концептуальних положень законопроєкту народними депутатами України, експертами та представниками всеукраїнських асоціацій органів місцевого самоврядування, правниками.

На початку тижня під Кабміном знову збиралися мітингувальники, які вимагали відкрити дитячі табори. Вони висувають кілька аргументів, на яких ґрунтуються їхні вимоги. Пом’якшення карантину дало змогу відкрити багато різних закладів — ресторани і готелі, кемпінги, бази відпочинку й пляжі. Дорослі отримали право відпочивати, як їм до вподоби. А діти?

Липень — маківка літа. Природа демонструє свою щедрість розмаїттям дарів землі. Вибір садовини та городини на ринкових прилавках такий великий, що очі розбігаються. А які мальовничі о цій порі лани! Золотавим маревом милують око посіви соняшнику і рапсу, первозданною білизною — гречки, небесною блакиттю — льону. «Липнева пора, як дівка чарівна», — таким прислів’ям охарактеризувала народна мудрість другий місяць літа.

Першого липня очікуємо перехідного періоду в справі регулювання небанківського фінансового ринку з «рук» Нацкомфінпослуг до Нацбанку України, згідно з відомим законом про «спліт». Проте, до 31 грудня 2020 року ці два регулятори поки що працюватимуть разом. А НБУ вже активно розпочав моніторити та контролювати такі установи.

Цьогорічним випускникам загальноосвітніх шкіл, які виявили бажання складати Зовнішнє незалежне оцінювання, відверто не позаздриш. Тривалий коронавірусний карантин, з одного боку, дав змогу багатьом учням поліпшити річні оцінки, перебуваючи на дистанційному навчанні. Особливо тим, хто у першому півріччі не надто переймався результатами.

Маємо черговий антирекорд захворювання на коронавірус — майже 1000 осіб за добу. Україна ввійшла в серйозну хвилю захворюваності на COVID-19, ситуація погіршується. І все тому, що деякі українці продовжують не дотримуватися карантинних обмежень, а інколи й відверто ними нехтують. А місцева влада чомусь на це не зважає, або й пом’якшує обмеження, наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Крим — український регіон, який в уяві більшості людей асоціюється саме з туризмом, хоча туризм не був головним сектором економіки півострова, його значущість щороку зростала. Перспективи Криму як одного з туристичних центрів Східної Європи та Чорноморського регіону були цілком реальними. Але окупація перекреслила їх…