ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Уманська одіссея поета

«Марсіанин» з радянського пекла

Заборонена правда

Коли дірки в бюджеті покривають за рахунок пенсіонерів, це свідчення того, що економічна ситуація в державі не найкраща. Але законодавці знаходять інші можливості покращити таке становище. На це зокрема спрямований законопроект №1888 народного депутата, голови Комітету ВРУ з питань інформатизації та зв’язку Олександра Данченка. 

На аграрній мапі Сумщини СТОВ «Перемога» з’явилося рівно чверть століття тому. Створене у селі Павленкове Лебединського району, де раніше було відділення радгоспу, господарство витримало всі випробування і стало одним із провідних в області. Як пригадує його незмінний керівник Анатолій Онайко, над назвою думали недовго, оскільки це було напередодні 45-ї річниці великої Перемоги. Виходить, що не помилилися. 

Творець Малого герба України, засновник українського архітектурного стилю модерн, художник Василь Григорович Кричевський (1872—1952) та його не менш талановита родина почали створювати одну з кращих сторінок українського мистецтва з кінця ХІХ століття й роблять це донині. Хоч більшу частину життя змушені були робити це за кордоном.

Після смерті Василя Кричевського в далекій Венесуелі його донька — художник, скульптор, ткаля, вишивальниця – й сини,  відомі мистці акварельного живопису, не наважилися повернутися в Україну: родинні коріння сина Василя (1901—1978) й доньки Галини (1918—2006) проросли вже в Каліфорнії (США), сина Миколу (1898—1961) доля закинула до Парижа. І вони, і нове покоління Кричевських зберегли теплі почуття до рідної землі. Серед них — художниця Катерина Кричевська-Росандіч, онука Василя Григоровича. Нині їй 88 років, разом із сім’єю вона мешкає в містечку Маунтен-В’ю, штат Каліфорнія. 

Добре пам’ятаю з дитинства цей вислів, за яким стоїть уся наша історія: «Головне, щоб не було війни…»  Ось скаже це бабуся після півгодинних скарг на складності життя — і наче легше стало, наче заспокоїла себе і співрозмовників. Але нині сталося так, що життя складне, а війна забирає кращих. І горе розливається над країною, і минуле стає ближчим. Особливо зараз, напередодні 70-річчя перемоги над нацизмом. Історичні паралелі не дають спокою: плутанина правди і неправди, перекрученість людських доль, розділені родини, руйнування домівок і незрозумілі перспективи. Війною наче просякнуте все наше життя, навіть якщо зовні воно здається мирним.

Зустріч з документами минулого не лише допомагає краще зрозуміти історичні події — вона робить змістовнішим сьогодення. Саме так сприймається виставка документів Національного архівного фонду України, присвячена 70-й річниці Перемоги над нацизмом в Європі «Україна: шлях до Перемоги», що демонструються у столиці в Центральному державному архіві громадських об’єднань.

На кожному стенді — документальні свідчення. Тут гордість і біль переплелись в єдине ціле. Зупиняюсь біля тексту повідомлення радіостанції «Радянська Україна» 9 травня 1945 року про підписання Акту про капітуляцію німецьких збройних сил. А поруч — фото зруйнованого Хрещатика, палаючого Дніпропетровська. А ось повідомлення розвідників про знищення нацистами сіл в Житомирській області. Спалено в Лучинці 250 дворів, Славетному — 307 дворів, Городці — 180 дворів.

На прикладі Миколаївського бронетанкового заводу можна переконатися в історичній закономірності. Побудований по завершенні Другої світової війни у 1948 році, він саме зараз отримав друге дихання. Недоброзичливці подейкують: на території України тривають воєнні дії, тож з’явилися замовлення й для підприємства. Звісно, замовлень для оборонки чимало. Але вони — результат авторитету та досягнень, набутих у мирний час, і наслідок славної історії підприємства. 

У телецентрі, який в народі називають «Олівцем», розміщується державна телерадіокомпанія «Всесвітня служба «Українське телебачення і радіомовлення». Головною метою її створення було входження України у світовий інформаційний простір. Чи під силу їй відповісти на нинішні виклики? Про це наша розмова з генеральним директором Михайлом ШМАТОВИМ. 

Президент Петро Порошенко вчора зустрівся з українськими представниками у робочих підгрупах Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі Леонідом Кучмою, Володимиром Горбуліним, Євгеном Марчуком, Іриною Геращенко та Ігорем Веремієм. Глава держави наголосив, що починається новий етап функціонування Тристоронньої контактної групи.

Зокрема він повідомив, що після консультацій ухвалив рішення делегувати для роботи в робочих підгрупах досвідчених українських політиків, адже переконаний, що слід розпочати предметні практичні консультації щодо конкретних напрямів виконання положень мінських домовленостей. У цих робочих підгрупах координацію забезпечать представники ОБСЄ або міжнародних організацій.

Українці, які перебувають на заслуженому відпочинку, мають великий стаж, але свого часу отримували невелику зарплату, нині й пенсію отримують невелику. І це не додає оптимізму на день завтрашній, з огляду на те, як стрімко дорожчає фактично все: комунальні послуги, продукти харчування, проїзд у транспорті тощо. Саме тому уряд ставить за мету провести комплекс реформ, де один із пріоритетів — реформа системи пенсійного забезпечення.