Із 19 лютого цього року набуло чинності розпорядження Нацкомфінпослуг від 29 грудня 2015 №3470 щодо двократного збільшення страхових сум за договорами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (ОСЦПВ). Так, страхові суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становлять тепер 100 тисяч гривень на одного потерпілого, а за шкоду, заподіяну життю та здоров’ю потерпілих, — 200 тисяч гривень на одного потерпілого. За договорами страхування, укладеними до 19 лютого цього року, розмір відшкодування визначатимуть відповідно до страхових сум, які були чинними на момент їхнього укладання.

У два рази — до 50 тисяч гривень — збільшився і максимальний розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у разі оформлення спрощеної системи врегулювання ДТП їхніми учасниками самостійно без виклику поліції з використанням бланка «європротоколу». 

— У 2005 році Закарпатська область першою отримала сертифікат відповідності європейським вимогам лісокористування, а тепер ми повинні пройти ресертифікацію, — розповів начальник обласного управління лісового та мисливського господарства Валерій Мурга. — Міжнародний аудит від середини лютого протягом двох тижнів проводитиме компанія FCE, яка представляє Всесвітній фонд охорони природи. Перевіряльники керуються десятьма принципами, що супроводжуються 50 критеріями.

Днями Міністерство аграрної політики та продовольства України презентувало державний логотип органічної продукції (справді образний і промовистий), який визначатиме  її товарне «обличчя» і слугуватиме своєрідним виробничо-торговельним брендом. Але наскільки висока ймовірність масової появи в торгівлі таких продуктів?

Не знайдеться покупця, який би не хотів купувати їжу, виготовлену без застосування будь-яких  хімічних чи мінеральних добавок, що останніми роками буквально нашпигували землю. І судячи з нинішніх аграрних тенденцій, навала штучних стимуляторів на полях і фермах навряд чи ослабне. 

Вона втілювала і осмислювала світ у жанрі наїву і стала прикладом вірності творчості в собі. Феномен Приймаченко в своєрідному сполученні традицій народного мистецтва і особистої манери без тиску панівної ідеології.

На виставці представлено понад 300 творів із Національного музею народного декоративного мистецтва, де загалом зберігається 651 екземпляр «її власної реальності — небаченої, дивовижної, незбагненної». А також альбоми з малюнками в її улюбленій техніці гуаші з насиченими кольорами та авторська неполивана кераміка. 

Нині кожен українець чи не найбільше боїться втратити роботу. Адже вітчизняні ЗМІ періодично повідомлять то про закриття підприємства, то про банкрутство заводу. То чи насправді усе так погано? Чи налаштовані роботодавці лише скорочувати працівників? Чи все-таки є затребувані фахівці, можливо, їх бракує? Які процеси притаманні сучасному ринку праці України: такі, як торік, чи слід чекати нових тенденцій?

Із цими та іншими запитаннями «УК» звернувся до фахівців. 

Це не могло тривати вічно. Надто в країні, де успіх у бізнесі чи не стовідсотково зумовлений здатністю пошити в дурні державу, а держава то б’ється з тим бізнесом, повертаючись мов слон у посудній лавці, то тупо обслуговує інтереси тих, хто в цій країні рівніший за інших. І не те щоб французький мрійник-мільйонер становив бодай якусь загрозу цій специфічній системі. Він просто не вписувався в неї, а вона цього не любить. Та все-таки мало хто міг передбачити такий перебіг подій: 14 січня податкова міліція із залученням автоматників у масках вдерлася з обшуком до господарства французького винороба Крістофа де Лакарена.

Вже маючи купу грошей, зароблених у рідній Франції, Лакарен, перебуваючи у бізнесових справах у нашій країні, закохався в українську жінку, а згодом вирішив оселитися в наших краях. Давно маючи змогу не перейматися хлібом насущним, Лакарен шукав собі справу радше для душі, ніж для зиску. Займався парфумами — і 2004-го, до 210-річчя, подарував Одесі єдиний у світі ароматичний фонтан. Той діяв, доки його не знищили місцеві вандали. Вже понад 10 років тому Лакарен взявся до авторського виноробства — орендував 150 гектарів землі у селищі Шабо на півдні Одещини, розгорнув невеличке виробництво вина під маркою «Крістоф де Лакарен» зі скромними обсягами 30—60 тонн на рік. 

Верифікація — слово іншомовного походження, поки що не зрозуміле більшості українців, а від того викликає певний острах. Вікіпедія роз’яснює це поняття як доказ того, що вірогідний факт або твердження — істинні.

Згадують його останнім часом через те, що з початку року Міністерство фінансів оголосило: цю процедуру застосують до всіх українців, які отримують соціальну державну допомогу. А проблема справді болюча. Адже ніде правди діти, є люди, і їх таки чимало, які, маючи великі статки, намагаються їх приховати й неправомірно отримати кошти від держави. 

Днями в Україні побував потужний дипломатичний десант провідних країн Євросоюзу. Добре знаному в нас очільнику німецького зовнішньополітичного відомства Франку-Вальтеру Штайнмайєру склав компанію нещодавно призначений міністр закордонних справ і міжнародного розвитку Французької Республіки Жан-Марк Еро. В обов’язковій програмі їхнього візиту — зустрічі з вищим керівництвом усіх гілок влади нашої країни та з вітчизняним колегою Павлом Клімкіним. 

Про це «УК» повідомив генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Тарас Висоцький. За його словами, без мита в ЄС було поставлено 400 тисяч тонн кукурудзи, 10 тисяч тонн соків, 5 тисяч тонн меду натурального, 16 тисяч тонн курятини охолодженої, або 100% річних квот. На сьогодні також істотно використано квоти й щодо ячменю (на 90%, 225 тисяч тонн із 250 тисяч), ячмінної крупи і борошна (на 63%, 3,9 тисячі тонн із 7 тисяч), цукру (на 62%, 12,4 тисячі з 20,07 тисячі), пшениці (на 55%, 519 тисяч тонн з 950 тисяч), вівса (45%, 1,8 тисячі тонн з 4 тисяч), оброблених помідорів (44%, 4,4 тисячі тонн з 10 тисяч). Цьогорічним проривом можна вважати отримання квоти на безмитне постачання 5 тисяч тонн борошна.  

Питання, чи бути нашій землі предметом вільної купівлі-продажу, на найвищому державному рівні майже вирішено. Проте єдиної думки у суспільстві немає. Дискусії тривають. Бо це якраз та ситуація, коли перш ніж прийняти остаточне рішення, треба дуже добре подумати. Кореспондент «УК» розпитав кандидата наук з державного управління, в. о. завкафедрою автомобільних доріг, геодезії, землеустрою та сільських будівель Полтавського національного технічного університету імені Юрія Кондратюка Григорія ШАРОГО, що він думає з цього приводу.