Відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» та Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» 08.09. 2016 Міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі(далі – Комісія) розглянула подані Міністерством економічного розвитку і торгівлі України матеріали стосовно доступу українських товарів на ринок Республіки Білорусь. 

Як і щороку, 1 вересня українські школярі, відпочилі та спраглі знань, знову сіли за парти у рідних школах. Та, хай як прикро, не всі. Через воєнні дії на території нашої країни, за даними фахівців, від 3 до 4 тисяч неповнолітніх разом із батьками перебувають у так званій сірій зоні — буфері між сторонами конфлікту. Понад 80% з них — шкільного віку. І це тільки на Донеччині. З Луганщини офіційних даних, на жаль, немає.

Звісно, не вся «сіра зона» небезпечна. Але що ближче до лінії зіткнення, то обачнішим слід бути. Отже, через постійні обстріли у населених пунктах майже неможливо організувати безпечне підвезення до шкіл. Це питання напередодні навчального року часто порушували волонтери. 

Уряд повністю налаштований на взаємодію з парламентом та розраховує на пришвидшення спільної роботи над ухваленням якісних законів, потрібних для розвитку країни. Такими словами Прем’єр-міністр Володимир Гройсман задав тон засіданню уряду. Він попросив нардепів у ході чергової сесії Верховної Ради працювати прискореними темпами та вийти на ухвалення конструктивних, якісних рішень. Глава уряду зазначив, що Верховна Рада VIII скликання таки змогла підтримати близько 500 законів, норми яких тепер можна втілювати у життя. Зокрема вдалося сформувати всю законодавчу базу щодо антикорупційного законодавства, реформування Національної по- ліції, децентралізації влади та дерегуляції. 

Цього тижня військова розвідка відзначила 24-річчя від дня свого заснування. З цієї нагоди співробітників Головного управління розвідки Міністерства оборони особисто привітав Президент Петро Порошенко.

В історії національної безпеки нашої країни військова розвідка посідає  надважливе місце, є опорою державності та одним з інструментів захисту національних інтересів від зовнішніх загроз. А за нинішніх непростих умов організація зуміла наростити свої можливості, ефективно перерозподілити сили, спрямувати їх на виконання найважливіших завдань у боротьбі з агресором. Щодня з ризиком для життя, виявляючи стійкість, мужність і героїзм, воїни-розвідники виконують бойові завдання, методично викривають злочинну діяльність російських окупаційних військ на територіях Донецької, Луганської областей та в Криму. 

Тема енергозбереження  нині — це реальні дії уряду, оскільки ті виклики, які стоять перед державою з  огляду на закупівлю імпортного газу, обсяги його видобутку, платіжки, які ми отримуємо, — стосуються кожного з нас. Про це сказав голова Держенергоефективності Сергій Савчук під час брифінгу «Як провести енергомодернізацію бюджетних установ, не витрачаючи бюджетних коштів?», що відбувся у середу в Будинку уряду.

Сергій Савчук нагадав, що для населення в Україні діє кілька державних програм з енергоефективності, до яких долучилися й органи місцевго самоврядування. Ці програми мають велику популярність в усіх регіонах. Також підвищенню енергоефективності сприяє те, що інвестори встановлюють котельні на альтернативних видах палива. Тож загалом щодо трьох категорій споживачів — населення, бюджетної сфери, теплокомуненерго — за два попередні опалювальні сезони Україна зменшила використання газу на 7,2 мільярда кубометрів. 

Монастирищенська райрада створила прецедент на всю країну. Спочатку на сесії у квітні цього року депутати вирішили підтримати роздержавлення районної газети «Зоря» на першому етапі, щоб спільно з райдержадміністрацією вийти зі складу співзасновників. Про це поінформували Держкомтелерадіо. А після включення видання до проекту постанови Кабінету Міністрів, зі значним порушенням терміну «на обдумування», 27 липня на позачерговій сесії ухвалили кардинально протилежне: призупинити своє ж рішення. 

Полтавська область однією з перших в Україні стала на шлях проведення адміністративно-територіальної реформи.   Від самого початку реформу тут проводять на добровільних засадах, без адміністративного тиску, а тому відчутні результати з’явились не одразу. 

Не звикли наші селяни поспішати. Вони консервативні. Та й час нині непростий, потребує зважених рішень. «Ми не очікували такого спротиву. Здавалося б, представники місцевого самоврядування повинні бути зацікавленими в тому, щоб мати більше повноважень, управляти своїми фінансами, розбудовувати свої території. Потім зрозуміли, що вони просто не хочуть брати на себе всю повноту відповідальності. Це стосується і частини депутатів тодішньої обласної ради, — ділиться враженнями від першого етапу реформування голова Полтавської облдержадміністрації Валерій Головко. На одній із торішніх сесій облради депутати таки ухвалили Перспективний план щодо об’єднання громад. Про те, як його втілюють в області, Валерій Головко розповів «УК».  

Коли наші економічні експерти і представники владних структур говорять про закордонні інвестиції, насамперед мають на увазі зацікавленість великих міжнародних корпорацій у вкладенні своїх коштів в українські проекти. Однією з таких корпорацій можна вважати китайську Huawei (Хуавей), керівники якої вирішили модернізувати мережу найбільшого вітчизняного провайдера зв’язку — Укртелекому.

Про це, інші плани компанії, а також про специфіку українського ринку зв’язку «УК» розпитав у директора Huawei Ukraine пана Чжоу ХАОДЗЕ. 

Усім добре відома дитяча гра «піжмурки», правила якої прості й зрозумілі. Той, хто жмуриться, заплющує очі й рахує до десяти (двадцяти, тридцяти — залежно від домовленості), даючи можливість іншим учасникам гри за цей час заховатися так, щоб його не могли знайти. Наприкінці лічби всіх попереджає, що незабаром іде шукати, отож хто не встиг заховатися — нехай не ремствує. А вже потім розплющує очі і…

Далі — кому як поталанить. Когось «застукують» одразу, інших доводиться довгенько шукати. А трапляються випадки, особливо якщо гурт збирається чималий, коли про когось навіть забувають: сидить собі, сердега, у схованці, чекає, доки його знайдуть, а вже жмуриться інший — хто погано заховався, його виявили першим… 

Днями наша національна валюта гривня святкувала 20-річний ювілей. За ці роки вона йшла нелегкими шляхами, особливо болючими для неї видалися останні два роки, коли вона знецінилася фактично утричі.

Проте й сьогодні з вуст політиків, економічних експертів різного гатунку, зокрема із поважних світових інституцій, звучать невтішні прогнози її поведінки до зими 2016-2017 років. Багатьох із них на таке підштовхує серпнева девальвація гривні та більш «свіже» знецінення нацвалюти, яке відбулося на початку вересня.

«УК» спробував розібратися в цих питаннях і виробити консолідовану думку.