Чи знаєте, що у Полтаві під фундаментом краєзнавчого музею є ще три поверхи, де причаїлася неймовірної краси жінка, прикута золотим ланцюгом? Кажуть, побачити її можна лише на повний місяць 31 червня…

Полтавщина — земля соняшників, кукурудзи та зерна. Здавалось би, що тут таємничого й неймовірного? Водночас кожен клаптик розповідає історію, промовляє словами Котляревського, співає віршами Сосюри і мальовничо мовчить барвами Марії Башкирцевої.

Та найбільше численними легендами оповита місцина, пов’язана з іменем Миколи Гоголя, який народився та провів дитинство саме тут, на Полтавщині. Мені випала приємна нагода проїхатися стежками видатного українця. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ:

Дорогою «добрих намірів» — до пекла

Блокадна епопея «перлини біля моря»

«Папіросниця з Моссельпрому» для Довженка 

Останній місяць літа — це не лише гаряча пора для хліборобів, а й підбиття підсумків найвідповідальнішого часу господарювання. Недаремно у нашому фольклорі найбільше народних афоризмів і приказок присвячено серпню. Погляньмо, скільки мудрих настанов, прогнозів і сподівань криється у їхньому змісті: «У серпні — підсумки літа», «Серпень готує, вересень до столу подає», «У серпневу пору все неси до двору», «Минули спаси — перевіряй запаси», «Якщо серпень з грозами — зима з морозами», «Серпень рік годує» тощо. Крім афоризмів, прислів’їв і приказок до наших днів збереглося чимало прикмет, що передають із покоління в покоління народні синоптики. Спостерігаючи за погодними умовами у дні серпневих релігійних свят, вони складали прогнози на наступні осінь, зиму, весну і літо. 

Ми звикаємо до стрибків цін на продукти харчування. Нещодавно українців шокувала вартість гречки: кілограм крупів — у межах півсотні гривень. Пізніше вразило подорожчання помідорів. На столичному ринку «Дніпро» (на масиві Борщагівка), ціни на якому вважаються одними з найдемократичніших у місті, в середині липня вони коштували по 30—35 гривень за кілограм. В останній декаді місяця їхня вартість була вже від 20 до 30 гривень. Є й дешевші, але низької якості. 

«Електроважмаш» — підприємство, яке не має аналогів не лише на Харківщині, а й в Україні. Завод виробляє унікальну продукцію для теплових, атомних і гідроелектростанцій, обладнання для залізничного і міського електротранспорту. У 2000-му перебував у стані банкрутства. 2015-й закінчив із мільйонними збитками. З якими результатами підприємство підійшло до 70-річчя у 2016-му та які його перспективи розвитку, «УК» поцікавився у в. о. директора ДП «Електроважмаш» Дмитра КОСТЮКА. 

Контроль за безпекою на транспорті в усі часи і в будь-якій країні світу — одне з головних завдань розвитку та функціонування інфраструктури. І Україна — не виняток, тим паче в сучасних умовах, коли на сході лунають постріли, ллється кров, гинуть люди, а наш зовсім не дружний сусід — Росія — використовує всі заходи задля гібридної війни й розхитування спокою всередині держави.

Саме завдання упередження будь-яких небезпечних ситуацій на транспорті, контролю за безпечною його роботою було покладено на нещодавно створену інституцію — Державну службу України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека). «УК» розпитав у його голови Михайла НОНЯКА, що вдалося зробити за короткий проміжок часу її фахівцям, які основні проблеми щодо питань безпеки на наших автомобільних і залізничних шляхах, а також на морському й річковому транспорті ще не розв’язано і які завдання стоять перед Укртрансбезпекою. 

28 липня Українська православна церква Київського патріархату запрошувала взяти участь у хресній ході та богослужінні всіх вірян, яким не байдужа доля українського православ’я. Символічна літургія за те, щоб «важелі правління взяла» єдина Помісна православна церква, відбулася в день відзначення 1028-ї річниці хрещення Київської Руси-України у Володимирському соборі. Врочисті святкування розпочалися кількома годинами раніше на Володимирській гірці біля пам’ятника святому князю Володимиру Великому. Там представники духовенства разом із керівництвом нашої держави й пересічними українцями відслужили вдячний і прохальний молебень. 

…Пшеничне поле під легеньким вітерцем прокочується жовтою хвилею. Палюче сонце торкається налитого золотом колосся, а заодно й людських облич, рук, ніг — усього, до чого має доступ, надаючи шкірі смачної липневої засмаги. Ледь вляглася курява, що її здійняли автомобільні колеса, і ми побачили, як посеред цього випещеного хліборобами Тетіївського району Київщини лану, наче справжнісінький тобі корабель, пливе-похитується комбайн. Ні, не один, аж два сучасних польових кораблі молотять зерно. На спеку, яка перехоплює подих і заливає потом очі, люди не зважають — поки погода дає таку змогу, треба встигнути зібрати все збіжжя. А пшеничка вродила розкішна — саме на цьому полі, котре межує з полями Вінницької області, дає на круг понад сотню центнерів. 

Завершується підготовка проектів трьох нових національних природних парків: «Холодний Яр», «Нобельський», «Дніпровсько-Тетерівський». Про це міністр екології та природних ресурсів Остап Семерак розповів на брифінгу в Кабінеті Міністрів, звітуючи про перші сто днів своєї роботи. 

Правління Нацбанку України ухвалило рішення про зниження облікової ставки до 15,5% з 29 липня. Цією приємною новиною відкрила вчора прес-конференцію голова правління НБУ Валерія Гонтарева. Також вона сповістила: регулятор збільшує граничні терміни розрахунків за експортно-імпортними контрактами з 90 до 120 днів і вдвічі — до 1 мільйона доларів — підвищує суму розрахунків, вище за яку платежі за імпортними контрактами можуть відбуватися лише із застосуванням акредитивної форми розрахунків.