У зеленій зоні Черкас розпочав роботу дитячий табір «Мрія», який підпорядковується обласній організації профспілки освітян. Як розповіла її голова Ольга Жалдак, ще у травні серед учителів та студентів профільних вишів області провели конкурсний відбір вихователів. 

Державна інспекція з безпеки на морському та річковому транспорті (Укрморрічінспекція) не належить до структур, які повсякчас на слуху. Однак від її діяльності часто залежить життя не лише власників різних судноплавних засобів, а й безпека десятків і сотень тисяч пересічних громадян, які користуються послугами річкового та морського транспорту. І хоча Укрморрічінспекція незабаром ввіллється в Держслужбу з безпеки на транспорті, її кращими напрацюваннями гріх не скористатися.

Дедалі більше українців — хто за призовом, хто добровольцем — поповнюють лави захисників Вітчизни і вирушають у зону АТО. Серед них чимало черкащан. Як здійснюється соціальний захист цих людей та їхніх сімей? Про це ми попросили розповісти директора департаменту соціального захисту Черкаської облдержадміністрації Руслана ЧИКАЛА. 

За найсвіжішими даними Міністерства соціальної політики, з окупованих територій на мирні землі, підконтрольні українській владі, вже переселилися понад 1,3 мільйона осіб. Найболючішими проблемами вимушених переселенців понад рік залишаються пошук житла і роботи. Отже питання, куди докласти працю рук своїх тим, хто вдома зазвичай працював шахтарем, інженером чи металургом, й донині дуже актуальне. 

Екологи в розпачі. І без того нелегка боротьба з так званими малими ГЕС, які наче гриби після дощу ростуть на мальовничих річках Карпат та в інших регіонах, стає ще важчою. Адже будувати й експлуатувати ці небезпечні для річкової живності і вбивчі для водних видів спорту споруди тепер стане ще вигідніше. 

Гадаю, батьки зводять нанівець працю вчителів, які розповідають на уроках про збереження природи, вже тим, що просять сина допомогти викинути в лісі чи парку мішок зі сміттям. Тоді в дитячій голові закарбовується переконання: навчання — для оцінки, а в реальному житті все по-іншому. Якщо батьки і влада не показують прикладу у ставленні до природи, то як педагогам захистити юні голови від висівання в них бур’яну самознищення?! 

У попередній статті («На стратегічних напрямах розвитку інфокомунікацій», «Урядовий кур’єр» від 06.06.2015 р. №100) ми акцентували на тому, що національна інформаційно-комунікаційна інфраструктура (НІКІ) — технологічний фундамент життєдіяльності інформаційного суспільства та один з об’єктів критичної інфраструктури держави. Від сталого та надійного функціонування всіх її складових залежить кібербезпека, можливість управління державою, забезпечення потреб оборони та безпеки, функціонування промисловості, кредитно-фінансової та банківської систем, енергетичних, транспортних інфраструктур, комунального господарства, цивільного захисту, врешті можливість безумовної реалізації конституційних прав громадян на комунікації та отримання інформації за будь-яких умов. 

Демократичний світ прощався з убитим путінським режимом Борисом Нємцовим у Центрі Андрія Сахарова. Вони були соратниками у боротьбі з тоталітаризмом.

Стіни Центру Сахарова суворі, яким було й життя правозахисника та інакодумця. Андрієві Дмитровичу було до душі інше визначення — вільнодумець. Один з тодішніх міністрів називав норовливого академіка шалавим політиком. Де він, той номенклатурник? А Сахаров — геній на всі часи, і це особливо відчуваєш тепер, коли не тільки Російська Федерація, а й весь світ потерпає від нестачі моральних лідерів. 

Тема видобутку бурштину в Україні для «Урядового кур’єра» не нова. Ще на початку 90-х, коли в Рівному з’явилося перше і єдине в країні Державне підприємство «Укрбурштин», газета писала про перспективи сонячного каменя. Та коли законодавці прирівняли бурштин до дорогоцінних каменів, що наклало на його видобуток державну монополію, з’явилися інші статті, зокрема «Ходимо по золоту, а самі — бідні». Втім, жодної реакції офіційного Києва не було.

Торік тема вкрай загострилася, бо видобуток бурштину криміналізувався й опинився в «тіні», в якій обертаються суми, за словами старателів, співмірні із зовнішнім боргом країни. Дійшло до стрілянини на родовищах. Термінова сесія облради зажадала від парламенту законодавчого забезпечення цієї галузі й дозволу на старательську розробку родовищ. 16 травня 2014-го «УК» відреагував матеріалом «Бурштиновим балом заправляє кримінал». А вже 31 липня вийшла стаття із промовистим заголовком «Бурштин копають, аж земля тріщить».

Саме це питання в усіх його ракурсах було обговорено під час Національної ради реформ, яка відбулася під головуванням Президента Петра Порошенка та за участі Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка. «За децентралізацією — майбутнє», — наголосив глава держави, повідомивши, що вітчизняну модель вибудувано на базі польської, яка давно довела свою ефективність у сусідній країні. Він також пояснив значення терміна «субсидіарність», яке на місцях часто трактують не зовсім правильно: «Це не субсидії комусь виплачують з гори. Навпаки: скільки можна взяти влади — стільки цієї влади треба залишити громаді як першому, базовому рівню місцевого самоврядування. Тобто реальні гроші мають надійти до громади». Перший важливий крок у цьому напрямку вже зроблено — внесено зміни до Бюджетного кодексу. Ефективна співпраця Президента, уряду, парламентської коаліції дала змогу мати перші результати бюджетної децентралізації. Петро Порошенко оприлюднив першу статистику, за якою до 40% зросла фінансова база місцевих бюджетів.