Головний податківець Буковини з покоління енергійних молодих людей, які розпочинали трудовий шлях із завзятого випробовування себе у підприємницькій діяльності. Тож йому не з чужих розмов відомо, як важко буває бізнесу пробиватися крізь терни податкового та адміністративного тиску. 
Як налагодити  належне порозуміння між владою та бізнесом заради обопільної користі, спрямованої на зміцнення економіки та побудови держави у новому європейському форматі? Про це в розмові з виконуючим обов’язки начальника Головного управління Міндоходів у Чернівецькій області Михайлом СЕНИЧАКОМ.

Багато представників старшого та середнього поколінь з далеких шкільних уроків української літератури пам’ятають проникливі рядки про нужденну працю швачки, яка вдень і вночі працювала голкою, аби прогодувати себе і свою сім’ю. Прості й невимушені рядки вчити було легко і швидко, бо вони западали в душу, зримо поставали в дитячій уяві. І навіть через десятиліття ота швачка й досі залишається в закутку пам’яті, щоб за першої-ліпшої нагоди зринути поетичним образом і філігранністю строф. 

Антиукраїнська істерія в Росії, схоже, набуває чудернацьких форм. «Ми з вами не воюємо!» — переконані мої родичі-сибіряки, однокласники і друзі, котрі живуть у сусідній країні. Та ніхто не може відповісти на запитання: чому ж у такому разі для багатьох їхніх співгромадян усе українське почало прирівнюватися мало не до державної зради? Пофарбував альтанку жовтим кольором із синім дахом — ага, спіймався! Та ти ж, трясця твоїй мамі, шпигун! Укр, дідько тебе бери! Зробив бутерброд із салом — з’їж його тихенько під ковдрою вночі, а то ще, чого доброго, у проукраїнських симпатіях запідозрять!

Що вже про борщ говорити?! Страва смачна, навариста, відмовитися від неї як від знаряддя ворожої пропаганди — дурних немає. Але ж і споживати якось непатріотично. Адже борщ — український. Ще, дивись, викличуть куди треба і впаяють по саме «тпру»!

Відома українська приказка про шило справдилася і цього разу. Хоч би як терористи і їхні «ідейні натхненники», зацікавлені у тому, щоб світ не дізнався про істинну причину катастрофи, намагалися сховати сам «мішок». Тобто всупереч усім міжнародним нормам не допускали рятувальників та експертів на місце катастрофи, не гребували чинити наругу над останками жертв.  

Робоча поїздка Президента Петра Порошенка на Донеччину розпочалася з відвідин Маріупольського металургійного комбінату імені Ілліча. Глава держави запевнив колектив підприємства в тому, що робитиме все можливе для досягнення миру в країні. За внесок в обороноздатність нашої держави Петро Порошенко висловив присутнім окрему подяку: «Ваша праця захистить життя українських солдатів. Коли вся Україна продемонструє єдність, ні війна, ні підступні атаки, ні вибори не завадять миру». 

Війна на сході країни несе не лише загибель людей та руйнування, а й великі збитки: бюджет недоотримує значних надходжень, які вимірюються нині вже мільярдами. За оперативними даними Державної фіскальної служби (ДФС), які озвучив 8 вересня на прес-конференції її керівник Ігор Білоус, з початку року бюджет України втратив від бойових дій на Донеччині та Луганщині 4,4 мільярда гривень. Це — не лише збитки тамтешніх підприємств, фірм та компаній, а й заводів, фабрик, які працюють в інших регіонах країни або мають контракти чи залежать від партнерів на сході. 

«Ти у Семенівці  давно була?» чи «Ну, все, старий, пора тобі у Семенівку!» Саме так чи приблизно так свого часу похмуро жартували місцеві жителі одне над одним, натякаючи на те, що співрозмовник не зовсім сповна розуму. Адже у цьому передмісті Слов’янська була розташована психіатрична лікарня. Втім, тепер цей населений пункт перетворився на символ руїни: Семенівка внаслідок минулих запеклих боїв знищена настільки, що, кажуть, легше збудувати нове селище, ніж відновлювати залишки старого.  

Реалізація конфіскованого майна за попередньої влади була одним із найкорумпованіших видів діяльності Мін’юсту. І не дивно, адже це й давало величезні прибутки, проте лише обраним. У ті часи на ринку «працювали» тіньові схеми, завдяки яким деякі чиновники заробляли за рік приблизно 300 мільйонів гривень. Натомість звичайні люди, які брали кредити і не могли їх повернути, через що їхнє майно конфісковували і виставляли на продаж, залишались без тих чи тих речей, але з величезними боргами за них. Проте після реформування цього сектору ситуація змінилася на краще. 

Серед вимушених переселенців з Донбасу — понад 30 тисяч студентів та школярів. Ще півтори тисячі — з Криму. Всі вони мають змогу почати або продовжити навчання в інших областях країни. Про це журналістам повідомив міністр освіти і науки Сергій Квіт. Він також зазначив, що окремі випадки непорозумінь трапляються, але їх терміново усувають. 

Сьогодні на НСК «Олімпійський» відбудеться конференція, в якій візьмуть участь представники національних федерацій з різних видів спорту. Тема обговорення — нова концепція реформування спортивної галузі нашої країни. Її підготувала спільна робоча група Міністерства молоді та спорту, Національного олімпійського комітету і спортивних федерацій.  «Урядовий кур’єр» намагався з’ясувати, які зміни чекають наших найсильніших атлетів, а також прихильників активного способу життя в найближчому майбутньому.