Після циклону вся Полтава була закидана снігом, а вулиці й провулки міста нагадували ковзанки. В ті дні травмпункти переповнені: у того поламані ребра, ще хтось підвернув ногу або забив коліно. За приблизними підрахунками, за добу в Полтаві на льоду травмувалася понад сотня людей.

Широкого розголосу набув скандал із харчуванням дітей у школах Оболонського району Києва: Антимонопольний комітет України оскаржив підсумки тендера на закупівлю харчування для школярів, проведеного районним управлінням освіти. У результаті діти залишилися без обідів взагалі. Батьки висловлюють незадоволення діями антимонопольного відомства. Та не поспішайте разом із ними звинувачувати АМКУ в упередженості та нелюбові до дітей.

Україну щомісяця залишає майже 100 тисяч громадян, які їдуть на заробітки за кордон. Такі дані називають експерти, хоч навряд чи статика зможе зафіксувати реальний показник трудової міграції. Адже не всі працюють легально. Натомість на українському ринку праці уже спостерігається брак робочої сили. Чи можна змінити ситуацію? Про це «Урядовому кур’єру» розповів заступник голови Державної служби зайнятості Сергій КРАВЧЕНКО.

Доброю традицією під час важливих візитів в Україну лідерів провідних країн стає проведення двосторонніх бізнес-форумів. І майже в кожному з них брали участь перші особи нашої держави, щоб підкреслити важливість для України кожного інвестованого в її економіку долара чи євро.

За всіма міжнародними нормами Україна мала відреагувати й відреагувала на не узгоджене з нею відвідання своєї окупованої території — Криму очільником країни-агресора та його свитою. А коли йдеться про участь у фарсі з назвою «вибори Путіна» на фактично нашій території за участю наших громадян, то й поготів.

Лондон марно чекав на офіційні пояснення Москви, як смертельний нервово-паралітичний газ «Новічок», що його сліди ведуть до режимного НДІ містечка Шихани Саратовської області, де за радянських часів вели розробки секретної хімічної зброї, став причиною отруєння колишнього співробітника російських спецслужб Сергія Скрипаля. Останніми роками той жив у добропорядному британському містечку Солсбері. Адже санкцію на спец­операцію такого рівня жорсткості й зухвалості на території країни-члена НАТО мало б дати найвище керівництво Росії, тобто сам Володимир Путін. Він добре знається на вовчих законах шпигунських ігор із власного кадебістського минулого. У Москві вкотре довели: росіяни своїх не полишають.

У дискусіях про будівництво другої гілки газопроводу дном Балтійського моря завдовжки 1220 км і вагою 5 мільйонів тонн (металу в бетонній оболонці) слід  зосередити увагу передовсім на екологічних загрозах. І агресивній Росії, і закордонним партнерам «Газпрому» треба отямитися. Адже у сфері екологічної безпеки обманювати просто невигідно.

Завантаженою гуманітаркою по самі ресори ГАЗеллю та мікроавтобусом  їдемо з Маріуполя до червоної зони АТО в село Павлопіль, де розташовані позиції бійців військової частини А1965. У кабіні вантажівки за пасажира ваш покірний слуга із блокнотом та фотоапаратом, за водія — відомий на Донбасі волонтер з майже  чотирирічним стажем роботи в зоні АТО мій однокласник Віктор Степаненко (позивний «Дмитрович»), якого зустрів через 45 років після закінчення Калинівської середньої школи Васильківського району Київської області. У мікроавтобусі їдуть помічники «Дмитровича» у культурній волонтерській програмі: водій Ігор Лущик, «Дует ведучих Чорно-Білий» Іван Мандзюк та Роман Мартинайтус, учасник півфіналу шоу «Україна має талант» Антон Каргатов, талановита співачка і громадська активістка Алла Отруба, співак та композитор Богдан Малік.

На храмі у Волновасі встановили освячені бані. Тут надшвидкими темпами продовжують роботи зі спорудження на донецькій землі святині Української православної церкви Київського патріархату на пошанування захисників України — і полеглих, і живих.

— Часто зустрічаюся з матерями, які втратили синів на сході України.  Під час останньої одна жінка, вся в чорному, трималася на відстані від інших: ніяк не реагувала на те, що говорили, на її обличчі не було жодних емоцій — мати неначе закам’яніла від болю. Підійшла і взяла її за руку; минула хвилина, друга, третя — жодної реакції. Та коли я спробувала відійти, вона раптом сказала: «Ні, побудь зі мною ще трохи».