Україна чи звабливий закордон? Сьогодні чи не кожен із нас ставить собі це запитання: їдуть по довгий долар друзі, родичі,сусіди. Зробити вибір на користь власної країни українцям має допомогти сама держава, переконаний директор Рівненського обласного центру зайнятості Іван ТКАЧУК. 

Спілкування з журналістами регіональних ЗМІ, яке передостаннього дня зими глава уряду Володимир Гройсман провів у Клубі Кабінету Міністрів, столичним журналістам анонсували не в повному обсязі. Це й не дивно, адже київські медійники майже щодня бачать Прем’єр-міністра на тих чи інших заходах, маючи змогу ставити йому найрізноманітніші запитання. Тож цього разу прерогатива поспілкуватися з очільником уряду випала тим колегам, хто доносить позицію влади в областях, — безпосередньо, чітко, зрозуміло, без перекручень. Так би мовити, від першоджерела.

Держава може звітувати про показники децентралізації, зокрема щодо кількості громад чи площ територій ОТГ, сотні нових опорних шкіл чи дитсадків, кілометрів доріг. Та  важливіша оцінка українських громадян,  на яких спрямована реформа. На цьому  наголосив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко під час презентації підсумків  двох соціологічних досліджень, здійснених КМІС та Центром «Соціальні індикатори» на замовлення Програми РЄ «Децентралізація і територіальна консолідація в Україні» у співпраці з експертами Ради Європи та Мінрегіоном.

Завдяки поєднанню чеського слова pozor, яке означає увага, з українськими словами вийшов ось такий заголовок-каламбур. А чому — спробую пояснити.

Триває чергове щорічне заповнення е-декларації державними чиновниками різних рангів. Гаряча тема заполоняє ефір. Балачки навколо цього тільки й точаться серед людей з державними посадами і простих.

В Україні формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг законодавством покладено на Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Одне з її основних завдань — забезпечити захист прав споживачів товарів, послуг у сферах енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами.

Зима в супрязі з лютим таки виявила на прощання свій буревійний норов, як кажуть, і дров наламала, і шкоди наробила в багатьох господарствах.  А ось весну зустріла лагідно. Святкові дні Стрітення Господнього і проводи зими (15—18 лютого) видалися напрочуд теплими й сонячними. За народними прикметами, весна має бути ранньою, але затяжною. У березні погода буває мінливою. Та тепла щодня додається. Народне прислів’я каже: «У березні вдень плющить, а вночі тріщить». Це означає, що заморозки можливі лише нічні. Упродовж місяця тривалість дня збільшується на три години, отже, земля прогрівається дедалі довше. Пробудження і оновлення природи невідворотні. Верба вкривається сріблястими котиками, ліщина — брунатними сережками, з-під залишків снігу до сонця тягнуться перші проліски.

Президент України 

призначив:

звільнив:

Вінниччина традиційно виробляє понад 20% українського цукру. Економічну й соціальну значущість солодких коренів тут усвідомили ще з часів Терещенків. Відомо, що представники цього знаменитого роду дбали про соціальну сферу. У селі Війтівці Хмільницького району Вінницької області під час будівництва цукрового заводу в середині ХІХ століття посадили парк, за рахунок фабриканта працювали лікарня на 10 ліжок і школа. І тепер ці славні традиції відновлюють. 

У Верховній Раді підготували проект постанови, в якому названо прізвища всіх громадян України — заручників Кремля. Про це на міжнародному форумі «Кримський півострів: чотири роки опору» заявила перший віце-спікер парламенту Ірина Геращенко. Вона висловила сподівання, що проект постанови, де перераховано всіх політв’язнів і міститься вимога до Кремля про їхнє негайне звільнення, підпишуть усі політичні фракції парламенту, а проголосовано його буде цього тижня. Ірина Геращенко нагадала, що Європарламент уже ухвалив аналогічну резолюцію.

За даними обласного департаменту соціального захисту населення, на Луганщині майже 6 тисяч учасників бойових дій. Особливої уваги потребують родини загиблих, їх в області 36. Основні проблеми, з якими звертаються до органів влади, — житло, медичне обслуговування і працевлаштування. Та чи дає змогу нинішня законодавча база всебічно допомагати учасникам АТО та їхнім родинам?