Наслідки збройного конфлікту на сході України, крім людських втрат, — ще й значна шкода природним ресурсам. Екологічна ситуація на Донбасі й без того була непростою, а через розв’язану Росією війну набула ознак екологічного лиха. Такі висновки зробила спеціальна моніторингова група Української Гельсінської спілки з прав людини (УГС), дослідивши ситуацію в зоні АТО за даними відкритих джерел і за власними спостереженнями. 

Нещодавно Прем’єр-міністр Володимир Гройсман призначив на посаду урядового уповноваженого з прав людей з інвалідністю Раїсу Панасюк, людину, яка з дитинства перебуває на візку, але навчилася долати життєві труднощі. Очолюючи Вінницькоий міський реабілітаційний центр молоді з фізичними обмеженнями «Гармонія», вона активно долучилася до розроблення проектів з інклюзивної освіти в місті й адаптації міського простору до потреб маломобільних груп населення. Вона ще й згуртувала навколо себе однодумців, щоб підтримати тих, кому необхідна допомога. Раїса ПАНАСЮК розповіла «Урядовому кур’єру» про те, як вона планує працювати у царині захисту прав людей з інвалідністю на посаді урядового уповноваженого.

Програма перебування Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана в Запорізькій області була насиченою. За день він встиг взяти участь у церемонії відкриття термінала з відвантаження зернових і олійних культур на річковий транспорт ТОВ СП «Нібулон», у Міжрегіональній конференції з питань впровадження реформи децентралізації та урочистих зборах з нагоди Дня медичного працівника. Програма робочої поїздки містила й ознайомлення з перебігом будівництва автотранспортної магістралі через Дніпро, огляд відремонтованої злітно-посадкової смуги в аеропорту «Запоріжжя». А в селі Біленьке глава уряду відкрив шкільне футбольне поле. 

З початку проведення Антитерористичної операції на сході України військові медики самовіддано й інколи з ризиком для власного життя надавали допомогу пораненим військовослужбовцям. Під час виконання обов’язку загинули 38 військових медиків, понад 200 зазнали поранення. 

Мабуть, немає такої сфери людської діяльності, яка за вагомістю й важливістю могла б зрівнятися з професією медика. Найгуманніші, найблагородніші, найпотрібніші — все це про них — лікарів, фельдшерів, медичних сестер, санітарок. Нині, у процесі реформування галузі, медичні працівники в центрі суспільної уваги. І не тільки ті, що вже, як кажуть, ствердилися, а й майбутні, тобто нинішні студенти. Бо вже  завтра молоді фахівці мають долучитися до її  перебудови.   

«Завжди повертався зі столиці з таким, знаєте, відчуттям розчарування», — зізнався днями Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, згадуючи свій період вінницького головування. Такі емоції навіювала, звісно, прірва між можливостями місцевих громад і столичними масштабами. Нині очільник уряду найпалкіший прихильник і обстоювач децентралізації в країні. 

Учень 4-В класу Максим Герасимчук прокидається вдосвіта, вдома робить зарядку й одягає… військову форму — вже за мить батьки відвозять сина не до звичайної школи, а до ліцею-інтернату №23 в Шевченківському районі Києва. Тут перед заняттями на хлопця чекає розминка, а на старших парубків шикування, де визначають завдання на день, тиждень. Лише потім лунає гімн і розпочинається перший урок.  

Роботу розпочинала теза «середньострокове плануванн­я бюджету» й бюджетна резолюція. З нею пов’язаний один із найважливіших для країни документів — стратегія «Основні напрямки бюджетної політики на 2018—2020 роки». Її урядовці затвердили швидко. Тепер слід очікувати поступового зниження інфляції до 5% і зменшення дефіциту бюджету до 2%, а разом із ними — скорочення частки державного боргу до 55% ВВП. Уряд дає собі ще три доби на узгодження норм стратегічного проекту. Потім його передадуть до Верховної Ради. 

Поселення людей на Місяці, туристські польоти за маршрутом Земля — Місяць, видобуток корисних копалин і вирощування рослин в оранжереях на природному супутнику нашої планети — це вже не фантастика, а реальність. Років через 8—10 нинішні школярі зможуть праце­влаштуватися на Місяці. Провідні космічні держави давно мають амбітні програми з освоєння природного супутника Землі. Мало того, його розглядають лише як першу сходинку до Марса й інших планет Сонячної системи. 

Нині складно знайти село, в якому б не було бодай кількох вузьких місць. У цьому сенсі Сумщина не виняток. Але одна річ нарікати на труднощі, а інша — долати їх, робити життя комфортним, зручним, якісним. Як, наприклад, у десятках сільських населених пунктів слобожанського краю, де в межах третьої фази проекту «Місцевий розвиток, орієнтований на громаду», досягли відчутних результатів.

Протягом останніх років тут реалізовано спільні соціальні ініціативи, завдяки яким селяни хоч трохи наблизилися до європейських норм і цивілізації.