У рейтингу 140 міст планети, складеному компанією Economist Intelligence Unit (EIU), Київ потрапив до останньої десятки міст, найменш придатних для життя. Він зайняв 132 місце, розмістившись між двома африканськими мегаполісами — камерунською Дуалою  та столицею Зімбабве Хараре. Як повідомляє  одне з інформагентств із посиланням на Herald Sun, таку оцінку Києву дали через низький рівень медичного обслуговування, освіти, нестабільність навколишнього середовища та інфраструктури. За цими показниками столиця України набрала лише 43,4 бала зі 100 максимально можливих. До речі, колись мальовниче місто над Дніпром було у негативній десятці разом із Тегераном (Іран), Алжиром (Алжир), Карачі (Пакистан), Тріполі (Лівія), Лагосом (Нігерія), Порт-Морсбі (Папуа — Нова Гвінея), Даккою (Бангладеш) та Дамаском (Сирія).

Україна так і не домовилася з Росією, якими будуть ціни на газ у 4-му кварталі 2015-го та 1-му кварталі наступного року. До того ж, якими будуть обсяги закачування блакитного палива у наші сховища, поки що також невідомо. Хоч вони і наблизилися до 15 мільярдів кубометрів, для того, щоб наша країна не замерзла взимку, треба їх збільшити до 19 мільярдів кубометрів. Як вирішують ці важливі тактичні та стратегічні питання? Чого нам чекати у найближчій перспективі? Чи така вже непоступлива російська сторона і яку роль у цьому відіграє ЄС? 

70 детективів Національного антикорупційного бюро склали присягу державного службовця. Їх обирали на конкурсній основі з-поміж понад 2700 кандидатур. Церемонія відбулася у присутності Президента Петра Порошенка та керівника цього антикорупційного органу Артема Ситника. 

Напередодні відкриття чергової сесії Верховної Ради Президент Петро Порошенко зустрівся з керівниками фракцій парламентської коаліції. Сторони обговорили всі важливі законопроекти, які народні обранці мусять розглянути найближчим часом. 

Завершився візит народних депутатів України, міністра юстиції, заступника міністра аграрної політики та продовольства і Міністра Кабінету Міністрів України, провідних українських бізнесменів до Ізраїлю.

Метою візиту не були протокольні зустрічі, як зазвичай. Цього разу політики та урядовці поставили амбітну, проте цілком реальну мету: максимально використати успішний досвід Ізраїлю і вивести Україну з того стану стагнації, в який її штучно загнали.  

Перший піший перехід на українсько-польському кордоні  успішно функціонує в міжнародному автомобільному пункті пропуску Шегині — Медика: щодоби його перетинають понад 5 тисяч осіб.

Скористатися перевагами можуть жителі прикордоння та подорожні з інших регіонів, бо добиратися сюди нескладно. Популярний  піший перехід і серед мандрівників до Європи. Чимало серед них зокрема й киян. Кажуть, вигідно: доїжджаєш на власному авто, яке є де залишити, і мандруй собі на здоров’я. 

На подвір’ї Фурсівської сільської ради у Білоцерківському районі Київської області по радіо транслювали засідання Верховної Ради. У приміщенні сільради було кілька відвідувачів. До речі, фурсяни пишаються, що працює сільрада як годинник — з 8 ранку до 17. На диво тим, де працівники з’являються об 11-й, а о 14-й там уже нікого не знайдеш. Тож не випадково працьовита сільрада стала однією з найзаможніших на Київщині, а села Фурси і Чмирівка (тут 4 тисячі жителів), на базі яких її створено, вітчизняні економісти називають зразком сучасного українського села.

Доходи бюджету сільради за останні 9 років зросли у 8 разів. 

У Дніпрорудному Запорізької області та у прилеглих до шахтарського містечка селах люди у розв’язанні нагальних проблем покладаються на  трудовий колектив  Запорізького залізорудного комбінату (ЗЗРК). 

Україна перебуває на складному етапі пошуку шляхів розвитку економіки і управління нею. Вносять різні пропозиції з цих питань. Серед них безальтернативні: ринкова економіка, європейський вибір, децентралізація управління, розвиток територій, економічна самоініціатива і відповідальність людей. Для їх реалізації вкрай важливо визначитися, яким шляхом можна досягти мети. 

12 вересня Луганську виповнилося 220 років. Незвичайним вийшло свято — його відзначали одночасно у багатьох куточках України, всюди, де живуть переселенці-луганчани. Адже місто — це не стільки територія, на якій воно розташоване, а перш за все — люди, які в ньому народилися, працювали, кохали.

Тепер у минулому сусіди і колеги стали людьми, які втратили рідний дім, навіть ті, хто з тих чи тих причин продовжує в ньому жити. Бо того Луганська, який вони любили, більше нема. 

Луганчани вірять, що їхнє місто повернеться в Україну, відродиться і заживе новим життям, але то вже буде інше місто. Зрозуміло, що краще за те, яке знали вони… «Урядовий кур'єр» розповідає про нинішнє життя окупованого міста і сподівається разом з луганчанами на його світле майбутнє.