• Віктор ШПАК

    Наука ненависті

    За спогадами фронтовиків, бойовий шлях яких розпочався ще з червня 1941 року, в перші дні війни бракувало не стільки досвіду й організованості, скільки усвідомлення того, що німці — вороги, які заслуговують тільки одного — смерті. Давався взнаки не лише вплив горезвісного пакту Молотова — Ріббентропа, після укладення якого вчорашні «фашисти» незбагненним чином перетворились на «доблесних союзників по зброї». Насамперед ішлося про втовкмачуване впродовж десятиріч гасло, що пролетарі всіх країн — браття. Отож, мовляв, щойно імперіалісти ризикнуть напасти на СРСР, «пригноблені» закордонні трударі відразу повернуть зброю проти власних буржуїв.

  • Оксана ГОЛОВКО

    Фарс під дулами автоматів

    Так звані вибори в окупованих районах Донецької та Луганської областей не мають нічого спільного з волевиявленням людей і грубо порушують мінські домовленості. Таку заяву зробив Президент України Петро Порошенко. «Фарс під дулами танків і автоматів, який влаштували дві терористичні організації на частині Донбасу, — це жахлива подія, що не має нічого спільного з реальним волевиявленням», — наголосив він. Адже вибори на території України, де голосують українські громадяни, мають відбуватися виключно за українськими законами. 

  • Асоціація вказує напрямок і мету

    Ми вітаємо початок тимчасового застосування важливих частин Угоди про асоціацію між Україною та ЄС із 1 листопада 2014 року. Це відповідає прагненням українського народу, який засвідчив підтримку тісніших відносин з Європейським Союзом, зокрема зовсім нещодавно під час парламентських виборів 26 жовтня.

    Угода про асоціацію стане ключовим інструментом реалізації за підтримки ЄС дуже необхідних реформ в Україні протягом наступних років. Тимчасове застосування охоплюватиме такі важливі сфери, як верховенство права, боротьба зі злочинністю та корупцією, а також посилене секторальне співробітництво. Інавгураційне засідання Ради асоціації, яке визначить пріоритети і започаткує процес моніторингу імплементації угоди, відбудеться до кінця цього року.

  • Любомира КОВАЛЬ

    Аграріям потрібна допомога

    Україна — аграрна країна. І щоб розвивати її сільськогосподарський потенціал, нині на підтримку аграріїв у державі запроваджено чимало програм, серед яких і державні дотації. Фермери, сільгоспвиробники та селяни кажуть, що допомога держави дуже важлива як економічне підгрунтя забезпечення життєдіяльності і розвитку села, створення конкурентного вітчизняного агропромислового комплексу. Отже, начебто все робиться правильно. Та чи завжди вчасно і без перепон?
    На урядовій телефонній «гарячій лінії», за інформацією управління взаємодії з громадськістю Урядового контактного центру, упродовж 2014 року зареєстровано понад 800 звернень з питань державної допомоги аграріям, переважно з Івано-Франківської, Одеської, Херсонської та Чернівецької областей. З них у понад 600 йшлося про невиплату дотаційних коштів за документами, які було подано торік. Зареєстровано звернення щодо невиплати бюджетних дотацій за продану на забій худобу, а також часткового відшкодування витрат на закупівлю установок індивідуального доїння корів.

  • Лілія ШЕВЦОВА: «Криза путінської влади неминуча»

    Російська влада щосили намагатиметься утримувати Україну від європеїзації, оскільки може позбутися набагато більшого, ніж просто зони впливу на одну з пострадянських держав. Таку думку висловила під час конференції у Вашингтоні у четвер впливовий політолог, провідний співробітник Центру Карнегі у Москві Лілія ШЕВЦОВА.

    В інтерв'ю Укрінформу, яке вона дала після наукової дискусії, Лілія Шевцова пояснила, чому Україна є такою важливою для Росії, що може вплинути на долю Криму, чи можливий у Москві Майдан, а також яке майбутнє чекає на Путіна.

     

  • Віталій ЧЕПІЖКО

    Біопаливо замінить російський газ

    Газові війни між Україною і Росією, а особливо останнє жорстке протистояння, мусили б змінити ставлення суспільства, держави та промислового співтовариства до питання енергоощадності, використання альтернативних та відновлюваних джерел енергії. В іншому разі вітчизняна економіка просто не матиме перспектив для розвитку, оскільки вуглеводні й надалі дорожчатимуть. Україна нині забезпечена власними енергоресурсами лише на 10—12%.

    Енергоємність ВВП у нас у 2,6 раза перевищує середньозважені показники індустріально розвинених країн. Проблема має загальнодержавний характер і насамперед впливає на собівартість продукції, а отже на її конкурентоспроможність, призводить до гігантських обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів.

  • Микола ШОТ

    Електродерматом рятує життя воїнам

    Нині, коли російські агресори та їхні поплічники засипають українську землю вогнем із «Градів», чимало наших воїнів зазнають осколкових поранень, що призводять до тяжких уражень шкірних покривів та опіків. Медикам рятувати життя воїнам допомагає електродерматом, який розробив  доцент Тернопільського медуніверситету, завідувач відділення опікової травми та пластичної хірургії лікарні швидкої допомоги в обласному центрі Андрій Ковальчук. 

  • Олег ГРОМОВ

    Заповнити нішу неважко

    Як нещодавно писав «УК», Нацбанк України очікує, що міжнародні фінансові організації інвестуватимуть у проекти в нашій державі більш ніж 19 мільярдів доларів. Цифра і справді вражає. Про такі гроші за всі роки незалежності навіть і подумати було зась. Проте, як кажуть, домовленості є домовленостями, а треба знати, де саме в такий скрутний час підприємці та люди, які, приміром, залишилися без роботи і хочуть відкрити свій бізнес, можуть взяти на нього гроші. 

  • Сімейного лікаря потрібно готувати з першого курсу

    Літні люди з жалем згадують колишню доступну, безплатну медичну допомогу. Але не замислюються над тим, що такою вона була передовсім для партійно-адміністративної верхівки. Населення за неї розплачувалося важкою працею на заводах, колгоспних ланах, а держава забирала до 80% ними заробленого, чим і оплачувала так звану безплатність. Щоправда, позитивними були деякі організаційні засади радянської медицини: боротьба з інфекційними хворобами, диспансеризація. 

  • Валерій РЕКУНОВ

    Ребров переміг за конспектами Лобановського

    Наприкінці жовтня інтернаціональний колектив «Шахтаря» відчув смак бразильської гри. Заокеанські віртуози шкіряного м’яча в кожній із трьох останніх зустрічей влаштовували справжнє свято атакувального футболу. У ворота  луцької «Волині» влетіло шість м’ячів, матч Ліги чемпіонів проти білоруського БАТЕ перетворився на бенефіс Луїса Адріано, якого підтримали Тейшейра і Коста — 7:0. Нарешті в кубковому поєдинку з першоліговою «Полтавою» чинні чемпіони країни відзначилися чотири рази.

    17 голів у трьох поєдинках — про таку скорострільність будь-який тренер світу міг тільки мріяти. Як це нерідко буває, грім гримнув тоді, коли ніхто не очікував. У матчі, який відкривав черговий тур, суперником помаранчево-чорних були земляки з «Металурга». Спокою номінальним гостям на київській «Оболонь-Арені» додавала статистика. У 34 зустрічах донецького дербі менш титулованим «сталеварам» не вдавалося перемагати жодного разу: 3 нічиї та 31 поразка.