Як нещодавно писав «УК», Нацбанк України очікує, що міжнародні фінансові організації інвестуватимуть у проекти в нашій державі більш ніж 19 мільярдів доларів. Цифра і справді вражає. Про такі гроші за всі роки незалежності навіть і подумати було зась. Проте, як кажуть, домовленості є домовленостями, а треба знати, де саме в такий скрутний час підприємці та люди, які, приміром, залишилися без роботи і хочуть відкрити свій бізнес, можуть взяти на нього гроші.

Хоч як це дивно, але саме в часи економічних та політичних криз є багато незаповнених ніш на ринках, куди можна вкладати гроші, не боячись того, що твій бізнес прогорить.

Забавкастане бізнесом

Тож куди саме треба інвестувати?

Насамперед, це ринок мобільних платежів. Так, на сьогодні кількість користувачів смартфонів, з яких можна переправляти кошти, постійно зростає. Такими платежами в основному займаються банки, проте вони поступово передають «пальму першості» компаніям з інших сфер діяльності.

Таке вже відоме усім онлайн-навчання, як зазначає експерт у сфері IT Максим Третяк, поки що українцям нагадує якусь забавку. «Проте найближчими роками воно цілком може створити конкуренцію традиційним вишам і стати повноцінним аналогом університетського навчання. Я думаю, що через років 5—7 у нас буде чимало фахівців, які отримали дипломи про освіту, закінчивши інтернет-курси. До того ж роботодавці визнаватимуть такі дипломи», — зазначає він.

Нині в Україні існує інша ніша — онлайн-продаж та доставка продуктів. Слід сказати, що, приміром, у США обсяги цього ринку становлять до 15 мільярдів доларів. У нашій країні така справа лише започатковується. Щоправда, треба зазначити,  окрім перспективності вона має і певні ризики: складно організувати процес зберігання та доставки продуктів харчування, до того ж наше населення за звичкою купує товари в звичайних магазинах та супермаркетах.

Утім, як свідчить світовий досвід роботи на цьому сегменті ринку, якщо з’являється добре продумана онлайн-пропозиція, то населення потихеньку починає нею користуватись.

На думку фахівця з рітейл-торгівлі Віктора Онищенка, найбільш популярними у наших споживачів можуть бути нешвидкопсувні продукти, приміром бакалейні товари, різні консерви, напої тощо.

Аналітики також упевнені, що чимало можна заробити, вклавши гроші в бізнес із розвитку так званого тривимірного друку.

На відміну від традиційних методів, тривимірний друк забезпечує створення предметів практично будь-якої форми з контрольованою внутрішньою структурою без зачіпок, швів та інших мікродефектів.

Виробничники та бізнесмени, які займатимуться цією сферою, дуже впевнено конкуруватимуть із тими, хто виробляє традиційні товари. І слід зазначити, що перші пропонуватимуть недорогі вироби усіляких форм, яких не можна досягти, використовуючи звичайні методи.

Інвестиції в наукоємні галузі — основний тренд сьогодення. Фото Володимира ЗAЇКИ

Роботи та розумні матеріали

Це може видатися дуже дивним, але найближчими роками  інвестуватимуть та зароблятимуть на роботах. Причому не лише дуже багаті, великі та відомі компанії, а й невеликі фірми.

Уже сьогодні можна створити таку компанію із 5—7 висококваліфікованими інженерами. Слід зазначити, що завдяки розвитку тих самих смартфонів у десятки, а то й сотні разів подешевшали компоненти, які необхідні для виготовлення роботів. Це мініатюрні батарейки, камери, процесори, сенсори. А створювати можна різноманітні розумні «машини», приміром робот-пилосос, якого залюбки купуватимуть і юридичні, і фізичні особи. Допомога роботів знадобиться, наприклад, на бурінні родовищ газу чи нафти.

Також наступними роками вкладатимуть кошти і у сферу комерційної нерухомості, і не лише у столиці та великих містах України, а й на периферії. Сьогодні ріелтори стверджують, що країна дуже гостро потребує якісних торговельних майданчиків, які стримують розвиток роздрібних мереж у регіонах. Взагалі можна сказати, що в Україні до останнього часу дуже мало приділяли уваги логістиці, хоча за розвиток цієї справи все ж таки бралися.

Фахівці впевнені, що інвестуватимуть також і в розвиток так званих розумних матеріалів, які слугуватимуть як звичайному споживачеві, так і промисловості. Зокрема до перших можна віднести тканини з особливими властивостями. Приміром, надміцні матеріали для військової форми (що є дуже актуальним зараз для України), на яких не залишається плям від поту. За всіма іншими властивостями це буде звичайна бавовняна тканина.

Щодо промислових матеріалів, то тут особливого розвитку набудуть нові покриття для техніки, що змінюють свої властивості залежно від навколишнього середовища, а також наноматеріали.

Отже, сфер, передусім наукоємних, в які можна вкладати кошти, чимало. Головне — все правильно розрахувати. Проте і цей шлях поки що у нас є проблематичним і довгим.

КОМПЕТЕНТНО

Сергій ФІРСТОВ, 
доктор фізико-математичних наук,
заступник  директора Інституту проблем
матеріалознавства  ім. І. Францевича НАНУ:

— Хочу зазначити, що справді зараз наш бізнес стає дедалі наукоємнішим, особливо малий та середній, тому найближчими роками такі напрями розвиватимуться і в них інвестуватимуть чималі кошти.

Наш інститут має розробки щодо нанотехнологій. Я можу з певністю сказати, що це бізнес-розробки. До нас часто звертаються підприємці, які хочуть впровадити в життя найсучасніші наші досягнення, і зазначу, що така співпраця є дуже корисною.

Є в нашому закладі і власне виробництво. Проте обсяги випуску готових товарів у нас ще досить невеликі.

Зараз Інститут розробив такі тканини, які не ріжуться навіть ножем. Такий текстиль «зволожено» металевими нитками. Є й розробки бронежилетів. Як ми бачимо, всіх їх можна з успіхом використовувати у військових цілях.

Розробляємо та даємо життя різним медичним препаратам, у тому числі для воєнно-польової хірургії.

Однак зазначу, що шлях від розробок до масового випуску різних наукоємних товарів у нашій країні є дуже довгим. Тому треба на законодавчому рівні вирішити всі питання, щоб його значно скоротити.

До того ж, якщо порівнювати Україну з Німеччиною, то в останній 60% ВВП дають саме малі та середні компанії, які широко використовують різні наукові розробки і випускають надсучасну необхідну продукцію. У нашій країні, як ми всі знаємо, такі види бізнесу ще є нерозвиненими. А саме вони є рушієм економіки та добробуту держави. Тому ми повинні створити всі умови для таких підприємств. Тоді вони вкладатимуть чималі кошти в наукоємні сфери виробництва.