Депутатам, які публічно ратували за очищення влади, знадобилося три спроби, шалений тиск з боку громадських активістів та багаття із шин, аби проголосувати за закон про люстрацію. У результаті «за» — 231 особа, а сам закон виявився куди м’якішим, ніж його перша редакція. У ньому правки зайняли понад сто сторінок, однак це єдиний варіант документа, який виявився компромісним. 

22-й окремий батальйон територіальної оборони має репутацію скандального, оскільки переважна його частина скаржиться на брак уваги керівництва до проблем бійців. А їхні матері та дружини від часу до часу влаштовують пікети біля Харківської облдержадміністрації, добиваючись ротації.
Цей батальйон сформували для охорони кордонів та особливо важливих об’єктів Харківщини. Але плани Генштабу змінилися, і хлопців одразу після призову направили на блокпости в Луганську область. З 15 травня батальйон стоїть під Луганськом.

Художник Борис Марко йшов повільно-повільно, бережно притискуючи до грудей картину.
— Вибачте, що приніс одну й невелику, — тихо промовив до директора благодійної АРТ-асоціації «Золота палітра» Світлани Колесник, — щойно після важкої хвороби — більше підняти не можу, а транспорту в мене немає…
А художники несли й несли твори, відгукнувшись на заклик влаштувати виставку-аукціон, щоб виручені кошти перерахувати на лікування поранених учасників АТО. Поруч із маститим Іваном Марчуком — колекція чудових пейзажних портретів Ніни Божко. Очей не відірвати від робіт Вікторії Новосельської.

Якби півроку тому мешканцям цього регіону хтось сказав, що невдовзі вони житимуть як у середньовіччі — без електрики, водопостачання та інших зручностей, вони нізащо не повірили б. Але реальність виявилася гіршою від найпохмуріших прогнозів. Нині, за даними Луганської облдержадміністрації, внаслідок збройного конфлікту в регіоні пошкоджено і зруйновано понад 3700 об’єктів, а загальна сума збитків перевищує 3,1 мільярда гривень. Чи не найбільших руйнувань та ушкоджень зазнали об’єкти електропостачання — кількість таких сягнула вже за 3,3 тисячі. Внаслідок цього на початок вересня без струму залишились 116 населених пунктів області.

Що таке економічна реформа? За багатьма бюджетними новаціями міський голова Іллічівська Валерій Хмельнюк бачить просто намір залатати діри в державній скарбниці. Ще з радянських часів Валерій Якович обіймав серйозні управлінські посади, а портове містечко на Одещині він очолює вже 20 років поспіль — чи не рекордний для країни показник?

Те, що зараз хочуть зробити з податковою базою громад, він порівнює з сюжетом казки про вершки та корінці: «Держава свого часу віддала нам податок на доходи — тому що зарплати тоді не платили. Тепер нам намагаються повернути частину податку на прибуток (а чи є він на приватних підприємствах?) і забрати 25% податку на доходи». 

У  завідуючого кафедрою дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика професора Анатолія Косаковського кілька робочих місць, які в підсумку можна вважати одним. Чому? В поліклініці він приймає хворих, в лікарні — консультує колег, а в академії «переварює» побачене й почуте в наукові праці й допомагає іншим вийти на якісно новий рівень роботи. Це той випадок, коли академічна наука одразу відповідає на виклики життя. 

А й справді, що? Стільки часу минуло від втечі колишнього президента, а в суспільстві не припиняються дискусії навколо нажитих «важкою працею»  Януковича маєтків. І не лише його, а й численних спільників, що залишили після себе розграбовану країну. Українці завдяки телебаченню  мали змогу побачити ті «архітектурні шедеври» на прихватизованих берегах озер і річок, біля підніжжя гір, серед розкішних лісів. Лунають різні пропозиції щодо їх використання, та в усіх є одне спільне: побудоване за вкрадені у  народу кошти має належати народу. 

В Україні нині налічується понад 2,6 мільйона людей з особливими потребами, котрі потребують забезпечення засобами реабілітації, зокрема протезами. А кількість скалічених під час бойових дій на сході нашої країни, на жаль, чимала, а отже, зросте й потреба у візках, милицях, протезах ніг, рук, очей тощо. І в цей час, коли ми у стані війни, Кабмін видає постанову про скорочення і об’єднання вітчизняних заводів, що виготовляють протези. 

Символічно, що презентація цих двох томів «Від депортації до депортації. Суспільно-політичне життя холмсько-підляських українців (1915—1947)», виданих чернівецьким видавництвом «Букрек» (на черзі — третій том), відбулася під час міжнародного форуму видавців, який цього року проходив у Львові під гаслом «Україна — Європа: культурні та історичні цінності». Видання здійснюється за підтримки Меморіального фонду імені Теодоти та Івана Климів, Вічного фонду Целестини та Ірини Суховерських і Меморіального фонду ім. Марусі Онищук та Івана Харука з Канадського Інституту українських студій в Альбертському університеті. 

Ми відчиняємо ворота — й одразу на нас обвалюється багатоголосий собачий гавкіт. А ось і вони... Руді, чорні, сірі, сріблясті, кудлаті й гладкошерсті, велетні й малятка — стільки собак одразу мені ще ніколи в житті не доводилося бачити. Вони кидаються до нас, ставлять лапи на груди, ховають свої голови нам у ноги і гавкають, гавкають, гавкають…