• Вікторія КОВАЛЬОВА

    Курсову паніку втихомирять

    Із середини цього тижня курс долара до гривні вийшов на показники 12,4—12,8 гривні за долар завдяки спільним зусиллям комерційних банків і Нацбанку України (НБУ).  Нагадаємо, що НБУ і 40 найбільших українських банків на спільній нараді домовилися підтримувати обмінний курс гривні на рівні  12,4—12,9 гривні за долар. На думку банківської спільноти, саме такий курс є об’єктивним. Крім того, учасники цієї зустрічі погодилися, що згуртованість і консолідація регулятора та учасників ринку доводить свою ефективність і справді потрібна в складних умовах воєнного стану української економіки.  

  • Микола ПЕТРУШЕНКО

    Чи стануть академіки авангардом змін

    «Як до вас звертатися: «медична еліта» чи просто — «пані» і «панове»?» Це питання, зізнався міністр охорони здоров’я Олег Мусій, відкриваючи засідання вченої медичної ради, не давало йому спокою, коли готував виступ. І хоч із залу йому порадили поєднати терміни, думаю, міністр так і не визначився. Зробити це йому не давало знаття, що серед академіків і професорів, як він заявив, є недостойні високих звань, а у світі майже не цитують праць українських вчених-медиків. Як мовиться, розпочавши розмову, вилив на гарячі голови присутніх дуже холодну воду. Без неї, схоже, в роботі, яку розпочало міністерство, успіху не досягти. А йшлося про побудову концепції нової системи охорони здоров’я.

  • Олександр ДАНИЛЕЦЬ

    Петро ВОРОНА: «Я маю бути там»

    Людські якості кожного з нас найкраще, мабуть, проявляються під час небезпеки і тяжких випробувань. На щастя, більшість полтавців у ці напружені, нелегкі дні, показують себе з найкращого боку. «Урядовий кур’єр» вже неодноразово повідомляв про гуманітарну і військову допомогу, що її надають жителі Полтави та області. Їхні патріотизм і безкомпромісність у нинішньому воєнному протистоянні підтримують і представники місцевої влади. 

  • Куди звертатися переселенцям

    На сході України триває АТО і людям із місцевостей, де ведуться бойові дії, все ще доводиться залишати домівки, щоби вберегти життя собі та рідним. Найчастіше тимчасові переселенці намагаються поїхати до рідних або друзів — адже є гарантія щодо житла та, ймовірно, навіть роботи. Але, звичайно, не у всіх є така можливість. Куди у такому разі можна поїхати, аби стовідсотково прийняли? Адже  до різних областей держави останнім часом виїхало вже досить багато людей. А тому деякі області вже не мають змоги приймати до себе переселенців. А по приїзді в людей виникає ще багато запитань: як відновити втрачені або залишені документи, де знайти роботу, як отримати медичне обслуговування, соціальні та пенсійні виплати тощо. Тож «Урядовий кур’єр» вирішив ще раз нагади, куди саме слід звертатися тимчасовим переселенцям зі своїми проблемами.

  • Ірина ПОЛІЩУК

    Витребеньки, що зігрівають

    Завдяки старанням нашого агресивного східного сусіда щодо поставок блакитного палива українці масово занурились у вивчення енергоощадних технологій. Власне, й влада попереджає, що подбати про альтернативні джерела тепла варто вже сьогодні. Тож не дивно, що городяни масово почали утеплювати стіни своїх квартир, а мешканці сіл — будувати печі. Усе це — справа складна та фінансово затратна, не кожному по кишені. 
    До того ж, через активізацію попиту на ці послуги знайти вільних фахівців нині дуже важко. Проте ще є багато всіляких ноу-хау, які допоможуть зігрітись у помешканні, де взимку аж занадто свіже повітря. Як показало невелике дослідження «Урядового кур’є?ра», сучасні технології останніми роками на місці не стояли, завдяки чому нам пропонують багато альтернативних джерел тепла. Звісно, вони повністю житло не нагріють, але замерзнути вже точно не дадуть. Приємно, що коштують такі альтернативні обігрівачі недорого й електроенергії споживають також небагато.

     

  • Світи Мішеля Песселя і Дмитра Комарова

    Доки суперпопулярний український телеведучий готується до нових подорожей, а на «1+1» щонеділі повторюються передачі із запасників його «Світу навиворіт», я вкотре занурилась в улюблену книжку «Заскар» про князівство на околиці Гімалаїв авторства французького антрополога, мандрівника і письменника. І, здається, знайшла те найголовніше, що єднає їх обох, представників різних країн і поколінь. 

  • Віктор ШПАК

    Імперські амбіції — будь-якою ціною

    ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

    Дві сторони медалі
    Коли ліва рука не відає, що творить права
    Поет ніс на своїх плечах історію
    Імперські амбіції — будь-якою ціною

  • Людмила ЄФИМЕНКО: «Я дала собі слово, що не буду зніматися заради грошей»

    Перед актрисою Людмилою Єфименко в дитинстві відкривалося багато шляхів: у 5 років батьки віддали її до музичної школи, у 10 — зарахували до балетної школи. Обов’язковий навчальний заклад був із математичним ухилом. Мама акторки хотіла, щоб вона вступила до економічного інституту і стала бухгалтером, як її старша сестра. Але, каже Людмила Єфименко, «дякувати Богові, така доля мене обминула». Як нині складається життя талановитої акторки і матері відомих синів, вона розповіла «УК». 

  • 100 років тому народився байкар Павло Ключина

    І за життя поета, й нині його прізвище годі шукати в літературно-критичних  обоймах. Хоч  його байки, гуморески, ліричні поезії, переклади тощо — понад десяток окремих книжок — успішно проходять випробування часом.

    1955-го на першу збірку «Байки» в бібліотечці «Перця» тепло відгукнувся Остап Вишня: «От і маємо ми з вами в українській літературі ще одного талановитого байкаря! Велика це, товариші, радість!»

    А Максим Рильський, рецензуючи колективний збірник молодих авторів і акцентуючи на байках, писав: «Якщо Павло Ключина — це той самий Павло Ключник, що надсилав мені колись ліричні вірші, то я просив би його не занехаювати й лірики». 

  • Олександр КРЮЧКОВ

    У шістці лідерів

    Давньокитайський мислитель та філософ Конфуцій багато років до нашої ери співчував тим, хто живе в епоху змін. Україні (на жаль чи на щастя) доводиться не лише жити, а й працювати в епоху відмирання старого й народження нового суспільства. Відлік від цієї точки біфуркації пішов і для колективу ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф. Е. Дзержинського» (ПАТ «ДМКД»), доленосні зміни у виробничій діяльності якого (завершення інвестиційних проектів) припали саме на 2014 рік. Модернізація та реконструкція вже зміцнили комбінат, зробивши його більш впливовим гравцем на світовому ринку продукції зі сталі.