Якщо в попередні роки киянам відключали гарячу воду лише на пару тижнів — для профілактичних робіт, то цього літа «брудних тижнів» стало більше. За повідомленням прес-служби КМДА, на 14 серпня в Києві без гарячого водопостачання залишилися 8996 споживачів, або 57,5% тих, кому надають послуги з централізованого опалення й гарячого водопостачання. Перший заступник голови КМДА Ігор Ніконов зауважив: «Щоб заповнити сховища газом, уряд ухвалив рішення обмежити споживання газу. Київ має споживати близько 2 мільйонів кубометрів газу на день, а нині ця цифра становить 700 мільйонів». 

Місцева жителька вкотре переповідає випадок, який недавно стався на сусідському подвір’ї, де влаштувалися на постій тимчасові переселенці з «гарячої точки» Донбасу. «Малолітній син господині взявся трохи розважити своїх гостей-однолітків, — згадує вона. — Але пограти вирішив не у м’яча чи піжмурки, а «у війну», хай їй грець! Узяв іграшковий автомат і ось так на всі боки: др-др-др!.. Та старшенький хлопчик, тікаючи, миттю вибіг аж на вулицю. А меншеньке впало, бідне, на траву, скрутилося бубликом і голову руками накрило. Швидка на розправу мати «вояки» дала волю емоціям: він опісля ще кілька днів, мабуть, і їв навстоячки».

Згаданий епізод — зайвий доказ того, що у вже визволеному від представників «ДНР» Маріуполі будні жителів міста і його гостей досі наповнені спогадами і переживаннями від бойових дій, які гримлять у регіоні.    

У його творчому  багажі —  понад 50 блискучих ролей у театрі і кіно («В бій ідуть самі «старики», «Дума про Ковпака», «Капітан Немо», «Як гартувалася сталь», «Народжена революцією», «Балада про доблесного лицаря Айвенго»), авторські телепередачі про людей віри і любові, майстер-класи дикторів і ведучих, робота викладача в театральному університеті ім. І. К. Карпенка-Карого. Його впізнають на вулицях,  глядачі різних поколінь шепочуть услід: «Дивіться, Скворцов іде». А фраза його героя «Будемо жити!» нині актуальна як ніколи.  Наша розмова — з народним артистом України, «найкращим голосом Першого Українського» Володимиром Талашком. 

Сад імені Шевченка  для проведення традиційного щорічного ярмарку вони вподобали  не даремно. Кажуть, у тінистих алеях саду  прохолодно в літню спеку і до центру міста легше діставатися і продавцям, і покупцям. Асортимент  також великий: різні сорти меду, продукти бджільництва за цінами виробника, а також професійні консультації й рекомендації.  

Наш світ різко змінився з того злощасного дня, коли у країні пролунав перший постріл. Вдрузки розбите мирне життя порснуло навсібіч гострими осколками, вразивши душу кожного справжнього українця.  І якщо ДО того телебачення часто нагадувало мавпочку, котра бавилася кнопками, надаючи нашому блакитноекранному другу то благочестивої, то глузливої, то глибокодумної, то безтурботної міни, а сільські бабусі побожно хрестилися на обтяжені суцільним негативом новини, то нині стався різкий переворот. Насамперед у ставленні до телепрограм. 

ЧИТАЙТЕ В ДОБІРЦІ:

Спорт - не завжди мир

Живий голос Бабиного Яру

Запізніле умиротворення 

Якщо машиною часу перенестися в середину минулого століття до хутора Кужбеї на закарпатській Міжгірщині, то ми побачили б таку картину: двадцять п’ять дерев’яних хат у зруб, розкиданих по крутосхилах і підпертих смереками. Маківку гори увінчує православна церква Успіння Божої Матері. Йти з цього поселення до найближчого села Сойми — не менше години. Для потреб маленьких жителів Кужбеїв — початкова школа. Сади тут щедро врожаять яблуками, грушами, сливами, горіхами. Люди сіють і жнивують, тримають на обійстях корів і волів, овець і кіз. А яка віддача картопляної ниви! 

…Я зайшов у купе і побачив моїх супутників — старшого лейтенанта та капітана авіації Радянської армії. Вони сиділи праворуч за столиком, на якому стояла пляшка горілки. Зліва поглядав у вікно молодик років 27—30.
— Товаришу капітане! Чи думали ми ще вчора, що наша рідна армійська команда з Ростова програє фінал Кубка СРСР «Карпатам»? — розмова, судячи з усього, тільки розпочалася.
— М’яч круглий, поле рівне… Але, як і ви, не очікував цієї прикрої поразки, — розмірковував капітан. — Чи варто було їхати в Москву на матч, щоб із такою ганьбою повертатися додому?

Переміщення колон із товарами першої необхідності в онлайн-режимі відстежував Перший Національний канал у рамках проекту «Про головне». Понад 70 автомобілів із майже 800 тоннами вантажу приїде до міста Старобільськ на Луганщині. Там «гуманітарку», згідно з міжнародними нормами, приймуть представники Міжнародного комітету Червоного Хреста. Вони вже розподілять крупи, борошно, макаронні, кондитерські вироби, м’ясні та рибні консерви, соняшникову олію, мед, засоби гігієни, товари для дітей, медикаменти серед донеччан та луганчан, які живуть у підконтрольних терористам зонах. 

Народні депутати підтримали у другому читанні урядовий законопроект №4453а «Про санкції». За рішення проголосували 244 нардепи. Того самого дня під тиском громадськості депутати нарешті наважилися у першому читанні прийняти законопроект, яким прописано механізм очищення влади на всіх рівнях. 

Перед голосуванням за законопроект «Про санкції» Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк повідомив, що з документа вилучено деякі спірні пункти, а саме: можливість обмеження поштового зв’язку, припинення телетрансляцій, закриття ЗМІ. «Ми вважаємо, що такі рішення прийматимуть виключно суди», — підкреслив Прем’єр.