Такі прознози озвучив голова громадської організації «Борошномели України» Родіон Рибчинський під час прес-конференції «Стан і перспективи борошномельного ринку України в поточних умовах» в УНІАНі. За його словами,  торік вітчизняним борошномелам вдалось експортувати майже 220,7 тисячі тонн борошна з 2,4 мільйона, вироблених промисловими підприємствами України.
— Це дорогого коштує, — переконаний експерт. — Адже це шматок ринку, який українці фактично відвоювали у трійки експортних лідерів борошна — турків, що мають колосальні державні преференції при поставках борошна на зовнішні ринки, а також казахів і французів. До того ж світовий ринок борошна досить вузький, і вийти на нього дуже непросто. Це 10-12 мільйонів тонн, на відміну від світового ринку зернових, де щороку обертаються сотні мільйонів тонн.

З дороги державного значення не можна не помітити село Гостинне. На нього вказують два покажчики: дорожній знак і колись гоноровита стела.

Щодня жвавою трасою проходять тисячі машин — і всім Гостинне дає добрий настрій. А як воно саме живе? До села веде простора асфальтівка, стовбури дерев обабіч якої побілені вапном. За ними зеленим килимом стелиться пшениця, а на околиці села видно охайне приміщення ферми. Якщо нині у невеликому селі є ферма, отже, тут живуть справжні господарі. 

Торговельні війни з Росією досить негативно вплинули на наш торговий баланс. «За п’ять місяців 2014 року ми експортували 13,6 тисячі тонн сиру, тоді як за цей самий період 2013-го — 23 тисячі тонн. Експорт сиру зменшився на 41%, а позитивне сальдо зовнішньої торгівлі молочної продукції — на 31%», — зазначила експерт аграрних ринків асоціації «Український клуб аграрного бізнесу» (УКАБ) Аліна Жарко під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?». 

Будь-який навчальний заклад завжди зацікавлений, щоб його випускники були затребуваними на ринку праці, могли гідно конкурувати. Однак у нинішніх реаліях це вдається далеко не завжди і не всім.
Утім, є й винятки: здебільшого там, де про працевлаштування своїх вихованців починають дбати не перед державним екзаменом, а з першого дня навчання.
Як приклад — коледж Сумського національного аграрного університету, де нещодавно стартував один із перших в Україні відповідний освітній проект.
Про новацію та особливості практичного навчання  кореспондентові «УК» розповідає директор коледжу Оксана МУСІЄНКО. 

Народна поговірка, що колись народилася у селі, — «Моя хата скраю, я нічого не знаю», — стала актуальною і для великих будинків у містах. 
Чомусь більшість з нас, хто мешкає у цих будинках, вважає, що по один бік вхідних дверей треба прибирати помешкання, а за дверима у під’їзді — нехай хоч потоп. Але ми теж ходимо у під’їзді, піднімаємось сходами, користуємось ліфтом, і сусіди нерідко зустрічаються, спілкуються… Проте прибирати після себе хоча б вуличний бруд далеко не всі вважають за потрібне. Більше того, ще й дехто навмисно смітить у ньому.

«Я був здивований кількістю підприємств, які бажають пройти перевірку DG SANCО для виходу на євроринок», — зазначив перший заступник міністра аграрної політики і продовольства України Іван Бісюк під час круглого столу на тему: «Коли українська молочна продукція потрапить на ринок ЄС?», нагадавши, що привіз із 82-ї Асамблеї міжнародного епізодичного бюро гарну звістку про готовність європейських інспекторів провести одночасну перевірку підприємств з виробництва українського молока і молочних продуктів, свинини, яловичини, м’яса страуса  і кроля. 

Щотижневий захід з традиційною трансляцією на Першому Національному телеканалі під головуванням Прем’єр-міністра Арсенія Яценюка другого дня липня розпочався в залі засідань Кабінету Міністрів ледь не з третьої спроби і вже без прямого включення. Перенесення засідання на годину, а потім і півгодинне запізнення з появою на ньому головуючого спричинило не паніку, однак занепокоєння в мікрокліматі присутніх урядовців та представників ЗМІ. 

Головною інтригою нинішньої сесії було обрання президента Європарламенту. Те, що у першому раунді 409 депутатів із 612 присутніх проголосували за німецького соціаліста Мартіна Шульца, особливою сенсацією не стало.
Мартін Шульц, якого вперше в історії було переобрано на другий термін президента ЄП, претендував на крісло голови Єврокомісії. Проте минулого тижня Європейська Рада офіційно рекомендувала на цю посаду люксембурзького політика, лідера Християнсько-соціальної партії Жана-Клода Юнкера.

Спокійна і мирна Дніпропетровщина, якій вдалося не допустити на свої терени терористів, — як кістка в горлі в тих, хто розпалив війну на сході країни. Не минає й тижня без повідомлень про затримання правоохоронцями чи громадськими активістами, зокрема і з «Правого сектору», різних диверсантів чи шпигунів, які порушують мир та спокій у країні. Минулого тижня управління Служби безпеки України в Дніпропетровській області запобігло кільком загрозам мирному життю області.  

Системний протиправний тиск на бізнес припинено. «І залишкові явища найближчим часом буде викорінено», — пообіцяв під час брифінгу в Кабміні заступник міністра доходів і зборів Володимир Хоменко, звітуючи про зроблене за сто днів на посаді куратора податкової міліції.  

Він запевнив, що податкова міліція змінила акценти в роботі: однозначно відмовилася від плану в кількісних показниках виявлення фінансових злочинів і зосередилася на економічному ефекті, тобто на поверненні коштів до держбюджету. Кількість перевірок за матеріалами оперативних підрозділів зменшилася істотно: з  1,3 тисячі у січні до 113 — у травні. Водночас донарахування податків до сплати за проведеними перевірками збільшилося більш ніж утричі — до 96 мільйонів гривень.