Україна підписала Угоду про асоціацію та Заключний акт з Європейським Союзом. Підпис під документом поставив Президент України Петро Порошенко. Про це повідомляє сайт глави держави.

Церемонія відбулася у будівлі Ради Європейського Союзу у Брюсселі о 10 годині за місцевим часом.

З української сторони на церемонії також були присутні Міністр закордонних справ Павло Клімкін, Перший помічник Президента Юрій Оніщенко, заступник Глави Адміністрації Президента України Валерій Чалий, представник України при Європейському Союзі Костянтин Єлісєєв. 

Що таке Конституція для кожного з нас? На перший погляд, просте запитання. Аж ні. Гадаю, кожен дасть свою об∂рунтовану відповідь. Політики розкажуть про внесок у творення Основного Закону країни. Науковці зосередяться на тлумаченні та історичних паралелях. Відповіді пересічних громадян теж будуть різними. Вони не збігатимуться, приміром, у тих, хто має роботу, і безробітних. Отож Конституція — справді Основний Закон, який вбирає в себе і визначає життя держави та її громадян. Вона — дороговказ, який водночас наділяє нас обов’язками і правами. При цьому передбачається: якщо дотримуватись їх, усе в нас буде добре. На це й сподівались, коли 28 червня 1996 року ухвалили нинішню Конституцію. Пам’ятаєте, скільки було ейфорії після цього. Не один місяць з високих трибун лунало радісне: «Нашу Конституцію визнано однією з кращих у Європі!»  

Приїзд українського Президента до Страсбурга на сесію ПАРЄ став його першим закордонним візитом. На думку Президента ПАРЄ Анн Брассер, це стало промовистим символом того, що нова українська влада шанує і дотримується європейських цінностей та демократичних стандартів Ради Європи.

Петра Порошенка чекали з нетерпінням. У холі Ради Європи зібралися представники української діаспори, депутати ПАРЄ, працівники Ради Європи. Попри надзвичайно щільний графік (у Страсбурзі Президент перебував близько чотирьох годин), Петро Порошенко зупинився, щоб поспілкуватися із співвітчизниками. Українці вітали Президента Державним гімном.

Попри рясний дощ за вікном, у стінах Клубу Кабінету Міністрів панувала доволі дружня й тепла атмосфера. На появу глави уряду Арсенія Яценюка чемпіони та призери Олімпійських ігор і чемпіони світу та Європи чекали з чверть години. Цей проміжок часу для «показової сили країни» став своєрідним тренуванням перед виходом до трибуни, біля якої вони отримували з рук Прем’єра цінні подарунки, квіти й усну подяку.

Нагороджувати атлетів за кращі досягнення у сезоні 2013-2014 років допомагали міністр молоді та спорту Дмитро Булатов і президент Національного олімпійського комітету Сергій Бубка. Старт заходу дав керівник спортивного відомства, оголосивши початок неофіційного спілкування між спортсменами та керівництвом держави.

Цій темі останнім часом присвячено чимало публікацій. Їх квінтесенція — скандал, який спалахнув навколо продажу двох невеликих  пакетів акцій публічного акціонерного товариства «Сумихімпром».  За пакети обсягом 2,242 відсотка та 5 відсотків акцій Фонд держмайна України встановив початкову ціну відповідно 9, 746 мільйона  та 21,734 мільйона гривень. За логікою аукціонних торгів,  якщо в них беруть участь кілька претендентів, то ціна пакетів значно зростає, а отже, і державний бюджет одержує більше коштів, що в нинішні часи аж ніяк не зайве. І саме цим, мабуть, мали б керуватися чиновники ФДМУ, якщо вони справді дбають про інтереси держави. Проте у випадку з продажем пакетів акцій Сумихімпрому використано практику, яку не перший рік застосовують в Україні. Тобто коли під надуманим приводом відсікають інших претендентів, залишаючи одного. Як наслідок, він і купує акції за мінімальною ціною, що аж ніяк не сприяє наповненню держбюджету.  

Цього року зазвичай помпезні урочистості з нагоди чергового випуску студентів Київського національного медичного університету ім. О. О. Богомольця у столичному Палаці «Україна» навіть не розглядали. І тому чимало причин. Кілька з них одразу на початку нашої розмови виокремила новий ректор член-кореспондент Національної академії медичних наук України Катерина АМОСОВА.  

«А чому ти ще не поїхала звідси?» — такою фразою привітала мене колишня колега під час несподіваної зустрічі в супермаркеті.

Справді, ми частіше тепер вдивляємося в обличчя сусідів, друзів і знайомих із цим німим запитанням. Уранці здається, що навіть трамваї розгублено озираються довкола, адже меншає людей, які чекають на них на зупинках.

На залізничному вокзалі — черги за квитками. Щоб їх купити, потрібно простояти кілька годин. Поспішають покинути небезпечний край не тільки луганчани, а й жителі області. Автобуси з Лисичанська, Сєверодонецька переповнені. Є люди, котрі бажають виїхати на будь-якому потязі, у будь-якому напрямку, аби подалі від території, де орудують терористи. 

Тих, хто змушений тікати з територій, де орудують терористи, не покидає страх, який сидить у кожного десь всередині. Вони бояться за своїх родичів, які залишилися вдома, за себе і дітей — «а що буде далі?», «а чи повернемося назад?», «що буде з роботою, навчанням, житлом?» тощо. Страх за минуле і страх за майбутнє — він ще не скоро відпустить їх зі своїх мерзотних тенет. Тому переселенці не наважуються називати свої прізвища, відмовляються фотографуватися. Слова «Дуже страшно було!» є у розповіді кожного.
Пані Тетяна з Краматорська покинула домівку ще до так званого референдуму, організованого так званою ДНР. Залишатися під «захистом» самопроголошеної влади їй було небезпечно: чоловік давно записався до батальйону «Дніпро», а старший син був пластуном у скаутській організації. 

Що робиться в чи не найбільш закритій для суспільства галузі? Який спадок залишила новому лісовому керівництву команда Сім’ї? Чи буде зламано старі схеми, чи стане вільнішим доступ до лісу? Про це та багато іншого — в інтерв’ю з головним лісівником країни Валерієм ЧЕРНЯКОВИМ.  

Обсяг прямих іноземних інвестицій (ПІІ)з країн світу в економіку України за перший квартал цього року зменшився порівняно з аналогічним періодом торік на 6,3% — до 52,2 мільярда доларів. Серед причин такого спаду — незрозуміла на початок року економічна політика, поширене рейдерство, політична невизначеність і протистояння внаслідок неоголошеної війни з Росією. Потрясіння не сприяють тиші, яку люблять гроші. Воєнні дії на сході країни відлякують інвесторів.