Цій темі останнім часом присвячено чимало публікацій. Їх квінтесенція — скандал, який спалахнув навколо продажу двох невеликих  пакетів акцій публічного акціонерного товариства «Сумихімпром».  За пакети обсягом 2,242 відсотка та 5 відсотків акцій Фонд держмайна України встановив початкову ціну відповідно 9, 746 мільйона  та 21,734 мільйона гривень. За логікою аукціонних торгів,  якщо в них беруть участь кілька претендентів, то ціна пакетів значно зростає, а отже, і державний бюджет одержує більше коштів, що в нинішні часи аж ніяк не зайве. І саме цим, мабуть, мали б керуватися чиновники ФДМУ, якщо вони справді дбають про інтереси держави. Проте у випадку з продажем пакетів акцій Сумихімпрому використано практику, яку не перший рік застосовують в Україні. Тобто коли під надуманим приводом відсікають інших претендентів, залишаючи одного. Як наслідок, він і купує акції за мінімальною ціною, що аж ніяк не сприяє наповненню держбюджету.

Слід також зазначити, що історія з продажем пакетів акцій підприємства встигла, як кажуть, обрости бородою. Адже наказ про підготовку до приватизації ПАТ «Сумихімпром» підписав голова ФДМУ ще на початку січня минулого року. Держава, у власності якої перебуває 99,9952% акцій, а це 1,7 мільярда штук номінальною вартістю 25 копійок, планувала виручити від продажу цього об’єкта як мінімум три мільярди гривень, що становило на той час 375 мільйонів доларів. Цінні папери планували  продати трьома пакетами:  2,242,  5  і 92,75% акцій. Для підготовки конкурсу та продажу акцій ФДМУ обрав не дуже добре знану в українських ділових колах Східно-Європейську фондову біржу.

Але перший аукціон  з продажу п’ятивідсоткового пакета, який запланували на 11 липня минулого року, не відбувся через те, що на нього ніхто не подав заявок. Наступний, через тиждень, було зірвано з цих самих причин. На той час ПАТ «Сумихімпром» перебувало, м’яко кажучи, не в кращому становищі. Після того, як його очолив виходець із компанії  Дмитра Фірташа «OstChem Holding» Ігор Лазакович, держпідприємство, що процвітало, почало свій хід до банкрутства. Так, за підсумками 2012 року збитки Сумихімпрому перевищили 200 мільйонів гривень, що у 80,5 раза більше, ніж рік раніше.

Внаслідок жалюгідного стану виробництва всі спроби продати контрольний і міноритарні пакети акцій  у 2013 році не мали успіху. Як наслідок, попередній уряд прийняв рішення перенести продаж ПАТ «Сумихімпром» на 2014 рік. При цьому тодішня влада планувала «стартувати» із 405 мільйонів гривень за контрольний пакет, що фактично не перевищувало б  номінальної ціни акцій. Тобто хтось мав одержати їх фактично за безцінь. Хто саме — стало зрозумілим лише нещодавно. Але про все, як кажуть, по порядку.

Торік ФДМУ планував повну приватизацію підприємства не пізніше лютого 2014-го. Проте революція на Майдані завадила цим намірам. Лише 22 травня тодішній голова Фонду держмайна  Олександр Рябченко  підписав наказ про продаж двох  пакетів акцій, стартова ціна яких була такою самою, як і торік. Майданчиком для проведення конкурсу знов обрали  Східно-Європейську фондову біржу. Однак напередодні проведення аукціону ФДМУ змушений був скасувати торги. Причиною стало звернення до ФДМУ інвестиційної компанії «Бізнес-Інвест», яка через штучно створені для неї перепони не змогла брати участі в аукціоні.

Зроблено це було фактично зусиллями Східно-Європейської фондової біржі. Її співробітники 11 червня протягом усього робочого дня просто не звертали уваги на представників «Бізнес-Інвесту», які принесли всі необхідні документи для участі в торгах. А наприкінці робочого дня  охорона намагалася виштовхати представника цієї компанії з офіса. Тому він змушений був звернутися до міліції для фіксації порушення його прав. Окрім того, банк, який обслуговує розрахунковий рахунок Східно-Європейської фондової біржі,  повинен був своєчасно, до 15 години, в день, що передує торгам, зарахувати гроші, отримані від «Бізнес-Інвесту», на рахунок біржі. Але цього не зробив, що могло стати причиною відмови допуску до участі в аукціоні. Натомість у компанії «Будброк», яка теж виявила бажання брати участь у цих торгах, заявку і документи прийняли без особливих ускладнень.

Як зазначає УНІАН,  представник компанії «Бізнес-Інвест» Олександр Винниченко після цього зазначив: «Зрозуміло, що торги або буде зірвано, або вони виявляться фіктивними. Внаслідок цього акції продадуть за мінімальною ціною, а держава нічого на цьому не заробить». 

Проте «Бізнес-Інвест» вирішив не відступати, і керівництво цієї компанії  оперативно оскаржило такі дії у Нацкомісії з цінних паперів та фондового ринку і у ФДМУ, підкріпивши своє звернення документальними доказами, що структури, які чинили перепони, належать до сфери інтересів однієї й тієї самої особи.  Як і сама компанія ТОВ «Будброк» та низка облгазів.  Нині у Фонді держмайна працює комісія, яка розслідує порушення, допущені співробітниками вже згадуваної  фондової біржі щодо «Бізнес-Інвесту». Тому можна сподіватися, що в майбутньому конкурси та аукціони врешті-решт проводитимуть прозоро. Зокрема з продажу контрольного пакета акцій ПАТ «Сумихімпром», підготовку до якого розпочав Фонд держмайна України. А ті, хто дискредитував себе неправомірними діями, теж одержать належну оцінку.

ПРЯМА МОВА

Павло Різаненко, 
заступник голови Спеціальної  контрольної комісії з питань приватизації  Верховної Ради:

— За Олександра Рябченка продаж титанових активів, зокрема Хімпрому, готували під одного покупця —  Дмитра Фірташа.