Почавши повномасштабну агресію проти України 24 лютого 2022 року,  російські загарбники відразу стали обстрілювати ракетами не тільки військові об’єкти, а й цивільні споруди, зокрема житлові будинки, лікарні, школи тощо. А з 10 жовтня свої повітряні атаки ворог став спрямовувати переважно на об’єкти енергетики, не приховуючи намірів повністю знищити економічний потенціал України.

 «Міста, села, садиби були так оздоблені й замасковані тріумфальними арками, гірляндами квітів і ошатними архітектурними декораціями, що вигляд їхній обманював, перетворюючи їх у нас на очах на чудові міста, раптово споруджені палаци тощо».

Ось як описав так звані потьомкінські села очевидець французький посол при дворі катерини ІІ, який взяв участь у поїздці цариці до південних степів Причорномор’я. Намагаючись справити найкраще враження, організатори дійства помітно переборщили, і відтоді те назвисько бутафорного розквіту стало синонімом примітивних окозамилювання і показухи.

 Реалії війни внесли в наше повсякдення чимало військових понять і термінів. Серед них — різновиди й характеристики ракет та безпілотних літальних апаратів, що їх росія застосовує проти нас. Та виявляється, українським науковцям є чим відповісти: задовго до повномасштабного вторгнення було розроблено системи, які чують ворога. Тобто без допомоги радіолокації, а лише акустичними методами можуть на відстані десятків кілометрів розпізнати ворожий дрон чи ракету, визначити її напрямок, швидкість та інші параметри й навіть знищити.

 Із початком цього року художниця, доцент, кандидат мистецтвознавства з міста Кременець на Тернопільщині Олександра Панфілова взялася за творення серії портретів про жінок золотого віку — тих, у кого помітні прожиті роки, а кожна зморшка може розповісти історію життя. І писати хотілося не з уяви, а з дійсності. В інтернеті шукали цікаві світлини майбутніх героїнь полотен. На першій картині, яку назвала «Літня жінка», зобразила пані в зеленій картатій хустці, яка з хитринкою, але впевнено дивиться в далечінь, у прийдешнє.

 Ужгородська міська рада вшанувала пам’ять тих, хто поклав життя за Вітчизну в російсько-українській війні. На замовлення ради було виготовлено серію портретів Героїв та інсталяцію «Уклонімось пам’яті загиблих Героїв». Їх встановили в найбільш людному місці обласного центру — на площі Театральній на виході з пішохідного мосту, який поєднує лівий і правий береги Ужа.

 Розпорядження від 20 грудня 2022 р. № 1157-р

 300-й день великої війни. За цей час ми пережили багато страждань і здолали багато викликів. Ми вистояли. Вистоїмо ще стільки, скільки буде потрібно. Усі віримо, що 2023й стане роком нашої перемоги. Для цього маємо продовжувати працювати як єдине ціле. Допомагати та підтримувати — те, що зараз маємо робити одне для одного і для наших Збройних сил. На цьому у промові під час чергового засідання уряду наголосив Прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

 Після місяців тривалих обговорень, здавалося б, непримиренних позицій країни ЄС нарешті домовилися про обмеження ціни на газ — питання, яке має стати головною відповіддю на енергетичну кризу, спричинену шантажем росії.
Про обмеження ціни вдалося домовитися міністрам енергетики ЄС, які  провели у Брюсселі останню цього року зустріч, досягнувши політичної домовленості щодо так званого механізму корегування ринку. Відповідно до угоди, яка має набути чинності з 15 лютого і буде чинною протягом року, ціну на газ на всіх європейських газових біржах буде обмежено на рівні 180 євро за мегават-годину.

Посол з особливих доручень Міністерства закордонних справ Антон Кориневич, який займається питаннями створення спеціального трибуналу щодо злочину агресії російської федерації, провів у грудні у Нью-Йорку переговори із представниками дипломатичних місій при ООН.
Розмовляємо з паном КОРИНЕВИЧЕМ під час короткої перерви між його  зустрічами. 

 До 1990-х років у сумському краї витинанкою як видом декоративного мистецтва ніхто з народних майстрів не займався. Траплялися поодинокі спроби, однак здебільшого це були любительські і спонтанні намагання опанувати техніку. А сюжетно-орнаментальні композиції, вирізані з паперу, завжди були складовою культури і побуту українського народу, зокрема на Сумщині. Їх активно використовували в оздобленні хат, розміщуючи на вікнах, стінах, мисниках, сволоках, печах, гармонійно поєднували з розписами та іншими видами народного мистецтва.