Черкаський аеропорт зустрічає відвідувачів похмурим виглядом. Брудні кількаметрові вікна від підлоги до стелі нагадують про труднощі минулого століття. Сходи на другий поверх затіняють решту коридору, світло під ними не вмикають для економії. Щось тут закрите шматками фанери, проте сіра гранітна підлога майже чиста. Пам’ятаю, як ще хлопчиком ковзав на ній, ніби на льоду, чекаючи свого рейсу на Полтаву. Тоді, наприкінці вісімдесятих, аеропорт здавався острівцем технологічного майбутнього. Та нині його стан нагадує анабіоз, за якого процеси в організмі настільки сповільнені, що немає жодних виявів життя.

Крилаті велетні «Руслани» і «Мрія» державного підприємства «Антонов» торік були серед перших, хто рятував Україну і світ від коронавірусу. Саме антоновська «Мрія» надихнула Президента України Володимира Зеленського на створення авіакомпанії — національного перевізника з літаків українського виробництва.

На зупинці громадського транспорту у приміському селищі, крім мене, на маршрутку чекала жінка, яка весь час розмовляла по мобільному. Закінчивши розмову, попутниця, з її слів, нетутешня, поскаржилася, що вже 15 хвилин не може виїхати у центр міста.

Навіть у нинішній надскладній ситуації світової економічної кризи флагман енергомашинобудування України харківський Турбоатом утримує лідерські позиції, виграючи тендери у визнаних гравців енергоринку Європи й Азії та завершує кожний рік з багатомільйонними прибутками. Основні замовники заводу — ДП НАЕК «Енергоатом» (22% у загальному обсязі реалізації продукції в 2021 рік) та ПрАТ «Укргідроенерго» (40%). За умовами укладених договорів, на сьогодні сума заборгованості НАЕК «Енергоатом» перед Турбоатомом становить 839,4 мільйона гривень, сума виставлених рахунків ПрАТ «Укргідроенерго» — 196,4 мільйона гривень. Турбоатом стабільно виготовляє обладнання для реконструкції українських електростанцій.

Народився він в сім’ї лісівника, а малювання для хлопця було лише аматорським захопленням. Після переїзду з гірського села Дубриничі до низовинних Доманинців під Ужгородом Антон розпочав навчання в гімназії. Предмет малювання в ній викладав Йосип Бокшай — чи не найвідоміший у довоєнні часи майстер пензля у краї, один з фундаторів закарпатської живописної традиції.

Президент України

звільнив:

призначив:

Стягування російських військ до кордонів України, систематичні порушення російськими бойовиками режиму тиші на Донбасі, що обертається смертями українських військових та мирних жителів, — уже пів місяця в центрі уваги всього світу. Україна всіма можливими дипломатичними шляхами намагається спонукати лідерів цивілізованих держав-партнерів до гідної реакції на такі дії РФ. Лунають численні заяви країн ЄС, країн-членів НАТО, в яких засуджено посилення агресії РФ проти України. Але РФ не почала рухатися в напрямі деескалації ситуації, навпаки, розгорнула інформкампанію брехні, дискредитації України та виправдання військового втручання РФ. Україна й надалі докладає зусиль, щоб світ допоміг зупинити окупанта.

Як вже повідомляв «УК», у середу Кабінет Міністрів ухвалив Стратегію розвитку оборонно-промислового комплексу України, в якій сформовано пріоритети і цілі розвитку ОПК з урахуванням актуальних загроз. Про це йшлося днями і на круглому столі, зорганізованому в Українському союзі промисловців і підприємців за участю Укроборонпрому, Антикризової ради громадських організацій, представників ключових підприємств галузі. Учасники наполягали на першочерговості Стратегії розвитку ОПК та перегляду на її основі законопроєкту №3822 «Про особливості реформування підприємств оборонно-промислового комплексу державної форми власності». Сторони підписали меморандум про співпрацю, спрямований на формування постійних комунікацій влади і промисловців, експертів щодо реформування ОПК. У вересні 2020 року за пропозицією ділової спільноти РНБОУ ухвалила Стратегію нацбезпеки, яка передбачає розроблення секторальних стратегій, зокрема й розвитку оборонно-промислового комплексу.

Інвестиції в українську економіку та довкілля — позитивний сигнал для всіх інвесторів, яким ми надаватимемо повну та всебічну підтримку. На цьому наголосив Президент Володимир Зеленський під час зустрічі з головою ради директорів компанії ArcelorMittal Лакшмі Мітталом.

З біологічної точки зору, білки, жири та вуглеводи — джерела необхідних для організму речовин. Та їхнє споживання не має бути надмірним. І якщо споживання вуглеводів (наприклад цукру), білків (м’яса) можна самостійно обмежити, то ситуація із жирами складніша. Їх вміст мають зазначати на маркуванні продуктів. Але виробники часто вказують недостовірну інформацію, в яких пропорціях, а головне, який саме жир використано. А це має дуже важливе значення, бо чимало виробників, аби здешевити продукт, молочний натуральний жир замінюють трансжирами, зокрема гідрогенізованою пальмовою олією, яка утворюється під час фізичної та хімічної обробки сирої пальмової олії.