Два роки тому місто Кремінна на Луганщині прийняло чи не найбільшу кількість вимушених переселенців першої хвилі. Громадські активісти вже тоді отримали унікальний досвід допомоги. Нині тут переходять на індивідуальний супровід сімей або людей, яким важко впоратися з обставинами.

«У 2014 році, коли одразу за Кремінною стояв крайній український блокпост, на територію району приїхало дуже багато людей. Здебільшого їх розміщували в будиночках на стадіоні. Це житло для спортсменів-олімпійців, які приїжджали на тренування. Але саме того літа воно стало притулком для тих, хто втік від війни», — згадує голова громадської організації «Кремінський центр регіонального розвитку «Наша громада» Ірина Смага.

У 1991 році в Україні налічувалося 192 цукрових та рафінадних заводи. Нинішнього сезону цукроваріння здійснюють лише 38. З них шість працюють у столичній області. Фахівці стверджують, що такої кількості «солодких» підприємств вистачить, аби забезпечити українців цукром. Більше того, цей товар наші промисловці починають вже навіть експортувати за кордон: за повідомленням асоціації «Укрцукор», у вересні 2016 року вітчизняні виробники продали 39,9 тисячі тонн солодкого піску, що є найбільшим місячним показником за останні п’ять років. Причому найбільше полюбляють український цукор першої категорії у Шрі-Ланці, Грузії, Азербайджані, М’янмі, Таджикистані. За прогнозами асоціації, до кінця 2016 року наші виробники експортують 250 тисяч тонн солодкої продукції. І це може бути найкращим підтвердженням думки працівників галузі про кінець «цукрового» падіння України — одного зі світових виробників солодкої продукції. 

Є речі, три розповіді про які, виявляється, можна слухати вічно. Це занепокоєні балачки про те, що наша держава програє інформаційну війну «воріженькам», сумна констатація, що тривалий час на певній частині півночі Донеччини нема українського телебачення й радіо і, звичайно, повідомлення про те, що строки завершення будівництва і початок роботи телевежі на горі Карачун знову переносять.

Цей важливий об’єкт було зруйновано ще під час бойових дій понад два роки тому — 1 липня 2014-го. А буквально за кілька днів, тобто після визволення Слов’янська й Краматорська від проросійських незаконних збройних формувань, і розпочалися запевнення на всіх владних рівнях про необхідність якомога швидше відбудувати телевізійну вежу і відновити українське телемовлення для жителів визволених територій краю, так званої сірої зони й тимчасово окупованих населених пунктів Донецької області. 

Один плюс два — каштанами на асфальті викладає приклад першокласниця Марійка Бондаренко. Для дівчинки, яка навчається в одній із приватних шкіл столиці, така осіння математика тільки на радість. Розв’язувати задачі не за партою, а на свіжому повітрі, записуючи дію тим, що потрапить під руку, до вподоби всім її однокласникам. 

Чергове засідання Національної ради реформ цього разу було присвячено комплексним змінам і найближчим очікуваним перетворенням у сфері оподаткування.

Одним із них є запровадження електронного кабінету платника податків як чергового етапу реформування податкової системи, зокрема в частині адміністрування. «Електронний кабінет платника податків — це наступний етап Центру надання адміністративних послуг», — охарактеризував такий крок Президент Петро Порошенко. 

Новиною дня стала заява Прем’єр-міністра Володимира Гройсмана про намір підвищити мінімальну заробітну плату українців удвічі. 3200 проти 1600 гривень — за умови підтримки закладених змін у проекті закону «Про Державний бюджет України на 2017 рік». З розрахунком додаткових видатків парламентарії зможуть ознайомитися за два тижні. 

Люстрація була першим і найдієвішим законним інструментом очищення влади, завдяки якому вдалося усунути від посад кілька тисяч посадовців часів Януковича. Проте суспільство чекало на їх радикальніше очищення, чого, на жаль, не сталося. Адже деякі посадовці зуміли втриматися на своїх посадах всупереч вимогам Закону «Про очищення влади», і допомогли їм у цьому рішення судів. Водночас експерти переконані, що своє завдання закон все-таки виконав, хоч і не на відмінно. 

Уряд і Верховна Рада зробили усе, аби вчасно розпочати опалювальний сезон. На цьому наголосив віце-прем’єр-міністр — міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ Геннадій Зубко. За його словами, нині підприємства теплоенергетики працюють в одних нормативних і законодавчих умовах, але мають різні результати. Як відбувся перехід на «зимовий комунальний режим» в областях України, дізнавалися журналісти «Урядового кур’єра». 

Напередодні поїздки до міста Обухова Київської області зайшов на сайти головних українських телекомпаній, щоб подивитися, коли востаннє в їхніх інформаційних випусках ішлося про роботу сільськогосподарських підприємств. Часу витратив багато, але репортажів про хліборобів чи тваринників так і не знайшов. Зате надивився по саме, як кажуть, «не хочу» відеоматеріалів про криваві шляхово-транспортні пригоди, вбивць, гвалтівників, різних збоченців, шахраїв та іншу нечисть. Склалося враження, що в ті дні, коли про них розповідали провідні українські телеканали, в нашій країні, крім негативних подій, більше нічого не відбувалося. 

Леся і Сергій Гармаші разом уже майже тридцять років. Свого часу навчалися разом, мешкали в одному гуртожитку. Коли настав час ставати на самостійний шлях, вирішили, що бути їм однією сім’єю. Тим більше, що й погляди на життя у них багато в чому схожі. Відгуляли весілля. Через рік родина Гармашів уже складалася із трьох осіб. Услід за первістком Сергійком народився Олег. Сім’я особливих статків не мала. Сергій працював водієм у церковній громаді. За службовим обов’язком йому не раз доводилося бувати в черкаських дитячих будинках. Спостерігав, як малеча чекає на батьків. У душу запали йому дитячі очі, сповнені надії. Він навіть спати вночі перестав. Усе вчувалося йому оте дитяче запитання: «А ти ще прийдеш?»