Хоча тема круглого столу й стосувалася розвитку вітчизняного бізнесу в 2014 році, на зібранні переважно йшлося про проблеми адаптації українських виробників до умов Євросоюзу. Такий лейтмотив задав голова Держпідприємництва Михайло Бродський. 

Миколаївський обласний центр зайнятості за участю партнерів соціальної сфери наприкінці минулого року провів загальноміський ярмарок вакансій та послуг служби зайнятості. Мета заходу — допомогти людям у пошуку достойної роботи, в перенавчанні або організації підприємницької діяльності, а також укомплектувати місцеві підприємства, установи, організації кваліфікованими кадрами. 

Кожна скульптура  —  як Всесвіт:  в них і Алатир, прадавній знак присутності Бога, і Сварга, що пов’язана з енергією Космосу, зірки, сонце й місяць. Золотаві вужики, фантастичні павичі й олені, пишні дідухи й казкові триголові змії, виплетені   із запашного  різнотрав’я,  прості  та водночас  гармонійні  й символічні.

Шукаю очима Лесю  Колосенко, авторку цих  творінь, об’єднаних у виставку «Українське Різдво», котра триває в Музеї Івана Гончара. Втім, Світлана,  редакційний фотограф, виявляється спритнішою: мить  — і вже фотографує пані Лесю  із виплетеним із жита триголовим змієм.  Помічаю, що схожа майстриня (чи випадково ж?)  на тих ставних красунь минулого століття, що дивляться зі старовинних світлин музею: вишиванка, коралі, темно-золота коса. 

Журналісти авторитетного видання «Команда» провели опитування, в якому взяли участь 16 представників усіх клубів української Прем’єр-ліги (15 гравців плюс головний тренер). Кращим гравцем чемпіонату України за підсумками минулого року вони назвали атакуючого півзахисника дніпропетровського «Дніпра» та національної збірної України Євгена Коноплянку. Друге місце з відчутним відставанням від переможця посів вінгер київського «Динамо» Андрій Ярмоленко, за ним розташувався нападник харківського «Металіста» Марко Девич, а замкнули п’ятірку лідерів Роман Зозуля («Дніпро») і Даріо Срна («Шахтар»). 

Мабуть, жоден з атрибутів різних свят не став одразу знаком стількох властивостей, ознак, побажань, як дідух. Передовсім він символізує дерево нашого життя, дух предків. Це оберіг спокою, затишку й водночас пам’яті кожної родини. Певна річ, він — уособлення й доброго господарювання, достатку, а отже, щастя, радості, удачі. Тернопільський майстер Ярослав Осадца з дідухом пов’язує також збереження давніх народних традицій і ремесел. 

Звідси 1963 року рушив тріумфальною ходою світом самодіяльний ансамбль народного танцю «Смеречина». А в новорічну ніч-67 заявила про себе на повний голос  легендарна «Смерічка».

Обидва колективи завдячують своїм творчим злетом Василеві Зінкевичу. Мало хто знає, що видатний співак, один з фундаторів сучасної української естради, розпочинав творчу долю  з народних танців: був художнім керівником, хореографом,  солістом і костюмером «Смеречини». 

Скульптурна композиція, присвячена видатному киянину, який своїми досягненнями прославив Україну в усьому світі, віднині прикрашатиме вулицю Михайла Грушевського. Пам’ятник, який десять років тому було встановлено на території стадіону «Динамо», стане помітнішим та доступнішим для тисяч киян та гостей столиці, які щодня приходять вшанувати великого тренера. 

Найперше, що бачать відвідувачі, які переступають поріг кабінету редактора однієї з обласних газет Донеччини, — барвиста картина на стіні. Приваблює не тільки майстерно виконаний мальовничий сільський пейзаж, а й підпис автора у лівому нижньому кутку — «Т. Шевченко». «Той самий?» — буває, з повагою перепитують гості. Господар підтверджує таке припущення, бо й справді йдеться про одну з робіт тезки Кобзаря, відомого донецького художника Тараса Шевченка. 

Рекламний блок у шоу «Зважені та щасливі» починається зі слів тренерів на кшталт: «Якщо ти зараз збираєшся зазирнути у холодильник, то завтра можеш стати нашим клієнтом». 

Напередодні Нового року багато підприємств власним коштом вітають дітей своїх працівників святковими подарунками. Однак не всі роботодавці знають, яким чином такі «святкові заохочення» оподатковуються.