Зазвичай ми ретельно плануємо, що смачненького приготувати до свята, а новорічного й поготів. Та яке ж застілля без алкоголю, список якого теж складаємо окремо! При цьому не слід забувати, що святкову атмосферу створюють люди, їхня культура, а не кількість випитого. На жаль, саме з культурою пиття у нас проблеми.

«Треба їсти і запивати, а не пити і заїдати, — завважує сомельє з Феодосії Руслан Фоменко. — У нас же спочатку випивають, а потім їдять. Часто бачу, коли вино смакують разом із виноградом, — це просто неприпустимо». Тому спробуємо з’ясувати, як споживати і з чим поєднувати алкогольні напої. 

Гнідий красень Патрон радіє спілкуванню. Він киває головою, немов відповідаючи на наші запитання, і навіть намагається поцілувати. Переходимо до наступного стійла, де стоїть Гриф, але той демонстративно повертається спиною. Всі заклики до розмови ігнорує, але при цьому косить оком: чи реагуємо?

— Образився. З Патроном стільки часу говорили, а на нього уваги не звертали, — пояснюють працівники стайні.

Зрештою Гриф змінив гнів на милість. А вже коли настав час щоденного тренування, блискуче продемонстрував нам усе, на що здатний. Причому старанно виконуючи команди тренера, обов’язково поглядав у наш бік: чи дивимося? 

Один давній знайомий якось знічев’я зізнався: давно відчував антипатію до Донбасу. Каже, після закінчення столичного університету був ладен їхати за розподілом у будь-яку з областей, окрім двох — Донецької та Луганської. Зрештою, саме про таке ставлення до краю лаконічно колись сказав поет: «Не Україна і не Русь, боюсь, Донбас, тебе боюсь…» 
Чого у конкретному разі остерігався мій знайомий? Бо в нього, як і в багатьох співвітчизників, промисловий край викликав стійкі асоціації: заводські димарі, шахтні копри і терикони, які забруднили довкілля. А щодо всього іншого Донбас довго був своєрідною терра інкогніта, оскільки споконвічні багатющі народні традиції відійшли на другий план, бо не дуже вписувалися у тодішню характеристику індустріального краю — «всесоюзна кочегарка», «становий хребет економіки». 

Настала зима, а снігу нема. Синоптики прогнозують похолодання у другій половині січня. В народі ж є думка, що плюсову температуру утримує політична напруга в суспільстві. На жаль, цей могутній сплеск збуреної людської енергії не на користь народному господарству. Може, напруга в суспільстві спаде під час Новорічних та Різдвяних свят. 

Так уже склалося історично, що в січні празників найбільше. З окремими з них пов’язані й народні прикмети, за якими старі люди складали прогнози на весну й літо. За природними явищами здавна спостерігають у такі дні: 1, 6, 7, 13, 19 січня.

Найбільше аплодували вставному номеру «Маска» (який я для себе назвав «Ні — брехні»). Дати відсіч неправді, яка часто править світом, у потужному співочому монолозі закликав актор Євген Прудник. 

Попри те, що наш кіт боїться Діда Мороза навіть більше, ніж увімкненого пилососа, вирішили запросити цей ходячий (не завжди рівно) символ Новорічних свят і цього разу. Врахувавши гіркі уроки минулих відвідин, я попередньо ретельно підготував ймовірне «поле бою». Насамперед виніс із передпокою нове дзеркало (старе розгепав тип у червоному кожусі з носом такого самого кольору). Потім демонтував зі стелі світильник, бо минулого разу дідуган небезпечно розмахував своїм посохом. А ще від гріха подалі зняв килимову доріжку, аби гість потім не нарікав, що перечепився через неї. Само собою, котяру, який з переляку міг гасати квартирою, немов навіжений, вирішив тимчасово евакуювати до сусідів. 

Про затвердження проекту та титулу будови “Уточнення проекту першої черги  ГАЕС у складі трьох агрегатів, включаючи заходи по підвищенню надійності та безпеки гідротехнічних споруд, основного гідросилового обладнання  та гідромеханічного обладнання Дністровської ГАЕС. Коригування”  

Ніхто не може вимагати від громадянина будь-які відомості, поки не пояснить, з якою метою вони потрібні та як ними планують розпоряджатися. Про те, що робити у випадках, коли персональні дані потрапили до сторонніх осіб без згоди фізичної особи, чи можна їх вилучити та як покарати винних, під час прямої лінії «УК» розповіла перший заступник голови Державної служби з питань захисту персональних даних Лілія ОЛЕКСЮК.  

 За три дні до Нового року Прем’єр-міністр Микола Азаров вийшов у прямий ефір на Першому національному каналі, окресливши для майже 45 мільйонів українців перспективи розвитку 2014-го. Година і 25 хвилин «Іспиту для влади» — за цей час глава уряду встиг розлого розповісти про, умовно кажучи, п’ять важливих для України блоків, яким можна дати назви: «Європейська перспектива», «Домовленості з Росією», «Дефіцит Державного бюджету на 2014 рік», «Зниження ціни на газ для населення» та «Оптимістичні сподівання уряду».
Микола Азаров відповідав на запитання тележурналістів лаконічно, розважливо й послідовно. Тож, підсумовуючи рік, він згадав події, пов’язані з Майданом. «Усі ми перебуваємо в полоні міфів, казкових уявлень. За помахом палички ми не матимемо країну з європейськими автошляхами, лікарнями. Скажіть, будь ласка, чи є рівноцінними підписання Угоди про зону вільної торгівлі та вступ України до ЄС?! Нас туди ніхто не кличе і не запрошує! В Угоді про асоціацію немає навіть згадки про європейську перспективу України», — ось так Прем’єр почав вести мову про міфи, які навіяли українцям під час революційних настроїв представники опозиції.