Щоп’ятниці урядовці приходять до сесійної зали Верховної Ради, намагаючись звітувати перед суспільством за проведену роботу. Переважно їхні виступи істотно відрізняються від академічних звітів під час засідань Кабміну. У залі під куполом відчуваємо гру емоцій, зворотний зв’язок, чуємо незавчені фрази й людську мову, зрозумілу пересічним громадянам. А коли слово бере Прем’єр-міністр Володимир Гройсман, цікаво стає навіть людям, далеким від політики чи економіки.

Національний академічний театр ім. Івана Франка відсвяткував красномовний ювілей — 250-й показ вистави «Шельменко-денщик» Г. Квітки-Основ’яненка. Вона й нині надзвичайно популярна у глядачів і зайвий раз доводить: українська класика не втрачає актуальності й затребуваності. Протягом усіх 19 років у головній ролі народного оптиміста і винахідника один виконавець — народний артист Анатолій Гнатюк, для якого ця феєрична роль стала своєрідною акторською візитівкою і кульмінацією його майже 30-річного служіння в одному театрі — ім. І. Франка.

Професія в Олександра Полудня досить рідкісна. За освітою він полярник-метеоролог. Хоч полярником ставати й не мріяв. Вступивши до Одеського державного гідрометеорологічного інституту, мріяв опанувати агрометеорологію, повернутися в рідну Лисянку на Черкащині та вивчати вплив метеоумов на урожайність сільськогосподарських культур. Однак країні вкрай потрібні були полярники, тож вирішив дещо змінити науковий профіль. І не пошкодував. Уже тричі побував на українській полярній станції «Академік Вернадський», що розташована на острові Галіндез. Уродженець Лисянки прожив на острові поблизу Південного полюсу з 2012-го по 2013-й, з 2014-го по 2015-й та з 2016-го по 2017 роки. Каже, що в Антарктиді почувається цілком комфортно. Нині готується до чергової антарктичної експедиції. 

ЧИТАЙТЕ У ДОБІРЦІ

Обірваний політ отамана Орла

Полум’яна пристрасть творця авіамоторів

Ревіндикація чи злочин проти українців?

Понад десять років харків’яни очікують на завершення наймасштабнішої й найтривалішої реконструкції однієї з перлин культури міста — славнозвісної і багатої історією обласної філармонії. За цей час вдалося ввести в дію лише перший пусковий об’єкт — органний зал, а це навіть не половина запланованих обсягів робіт.

Після циклону вся Полтава була закидана снігом, а вулиці й провулки міста нагадували ковзанки. В ті дні травмпункти переповнені: у того поламані ребра, ще хтось підвернув ногу або забив коліно. За приблизними підрахунками, за добу в Полтаві на льоду травмувалася понад сотня людей.

Широкого розголосу набув скандал із харчуванням дітей у школах Оболонського району Києва: Антимонопольний комітет України оскаржив підсумки тендера на закупівлю харчування для школярів, проведеного районним управлінням освіти. У результаті діти залишилися без обідів взагалі. Батьки висловлюють незадоволення діями антимонопольного відомства. Та не поспішайте разом із ними звинувачувати АМКУ в упередженості та нелюбові до дітей.

Україну щомісяця залишає майже 100 тисяч громадян, які їдуть на заробітки за кордон. Такі дані називають експерти, хоч навряд чи статика зможе зафіксувати реальний показник трудової міграції. Адже не всі працюють легально. Натомість на українському ринку праці уже спостерігається брак робочої сили. Чи можна змінити ситуацію? Про це «Урядовому кур’єру» розповів заступник голови Державної служби зайнятості Сергій КРАВЧЕНКО.

Доброю традицією під час важливих візитів в Україну лідерів провідних країн стає проведення двосторонніх бізнес-форумів. І майже в кожному з них брали участь перші особи нашої держави, щоб підкреслити важливість для України кожного інвестованого в її економіку долара чи євро.

За всіма міжнародними нормами Україна мала відреагувати й відреагувала на не узгоджене з нею відвідання своєї окупованої території — Криму очільником країни-агресора та його свитою. А коли йдеться про участь у фарсі з назвою «вибори Путіна» на фактично нашій території за участю наших громадян, то й поготів.